89. П. С. Не жаль на злого
Василь Доманицький
В автографі М. – за № 15. Написано чистенько, без найменшої поправки. В Б. теж є – серед поезій р. 1849.
Єсть ще варіант в копії Жемчужникова.
В автографі Б. він в заголовку має П. С., – як здогадується д. С. Єфремов (в «Л. Н. Віснику», 1898, кн.) – Петро Скоропадський («потомок гетьмана дурного»).
Одміни.
257, 12 зн.: коло його, – в М. і у Жемчужникова: кругом його.
– 4 зн.: побачить, значить пан, – в М.: І забачать! дома пан!
– 3: у себя з причетом гуляють, – в М. нема.
– 2 – отсей годований кабан, – в М.: А пан, як бачите.
– 1 – в М. немає.
258, 2: патріот – в М. підкреслено.
– 9:
В селі своїх дівчаток
Перебірає,
– тут, почавши з Кожанчикова «Кобзаря», пішла помилка, бо в автографі Б.: в селі своїм дівчаток; а в М. – то так: «Ба, ні: в селі дівчаток» і далі ряд «. . . . . .»
– 11; таки своїх байстрят з десяток, – в М.: Та ще байстрят своїх десяток.
Після рядка 12 знов рядок «. . . . .»
– 13: та й тілько ж то… Кругом паскуда, – в М.: кругом, як бачите, паскуда!
– 16: чому ж не топчуть? Люде, люде! – в М.:
. . . . . За що люде
Його возносять, як те чудо?
– 16 зн.: Бо оддасте, – в М.: так оддасте.
А далі і в М. і у Жемчужникова вставка:
То отдасте . . . . зовуть світилом (підкреслено)
Кривого пьяного Петра
І покровителем добра,
І патріотом… Боже милий!
А де ж та правда на землі?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
258, 16: не жаль на його, – в М.: не жаль мені ей Богу.
– 15 зн.: на пьяного Петра кривого, – в М.: На Петра кривого.
– 16 зн.: – М. немає зовсім.
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 241 – 242.