1. До заслання
Василь Доманицький
Попереду всього «Кобзарь» мусить починатися з передмови, – тієї передмови, яку Шевченко виготував був в березні р. 1847 для тих поезій, що мав подати тоді в цензуру під заголовком «Три літа» (тобто роки 1844 – 1846, але переважно лишень, бо дещо там є і з р. 1843). Рукопис з тими поезіями (брульон, а також і переписаний чистіше) знайдено цього року в архіві Департамента поліції у Петербурзі. Передмову ту бачив і списав був літ з 10 назад небіжчик проф. Н. П. Стороженко, і навіть прислав був до редакції «Киевской старины», але через цензурні умови тогочасні вона не могла з’явитися на світ в Росії.
Вперше вона була видрукувана небіжчиком О. Кониським р. 1901 в його великій праці «Тарас Шевченко-Грушевський, хроніка його життя», т. II, стр. 204 – 205, прим. 2, а в Росії передрукована вона мною в часописі «Громадська думка», ч. 162 в статті «Новознайдені твори Шевченка»; нарешті тільки що видрукувано її і в журналі «Былое» (1906, 8 кн., стр. 1 – 3, – Неизданные произведения Шевченка, II Предисловие к «Кобзарю»), і видрукувано найближче до правди: «совершенно буквально… с подлинника», – як зазначено в журналі «Былое». Далі мусить іти:
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 6 – 179.