174. Я нездужаю, нівроку...
Василь Доманицький
Дата цього вірша – 22/XI 1858. Автограф його – в книзі Б. Крім того у Львівському «Кобзарі» 1867 р. подано текст значно відмінний, – з якогось рукопису заборонених поезій Шевченка Але текст там гірший значно, і дуже поплутаний.
Одміни:
118. 17 зн.: А щось такеє бачить око, – у Львівському: А щось таке, щось бачить.
– 16 – 14:
І серце жде чогось. Болить,
Болить і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина,
– у Львівському:
І не спить, а серце бється
І болить, мов негодована дитина (!)
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
– 12 зн.: Мабудь ти ждеш. Добра не жди – у Львівському: Ти ждеш: добра не жди. В Б. після «ти ждеш» – знак (?).
– 9 зн.: а щоб, – у Львівському: і щоб.
118, 7 зн.: обух сталить, – у Празькому: спалить (sic!), а у Львівському (. . . .)
– 6: вигострить сокиру, – у Львівському (. . .)
– 3: божого- страшного, – і в Б., і у Львівському Кобзарі: божою страшною.
– 2: а панство буде колихать, – у Львівському: пакувать. Мабуть видавці Львівського Кобзаря не зрозуміли, до чого тут: колихать, – тим часом воно зовсім ясно: громада заходиться будити волю, а панство не пристане на те і буде колихать (замість колисать), щоб воля й далі знов спала – не прокидалася.
119, 1 – дурного, – в автографі Б.: пьяного.
– 3: Та й, – у Львівському: Та…
В протязі року 1859 Шевченко написав 14 поезій, між ними і велику – Марія. Першою (хронологічно) написав він:
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 323 – 324.