176. Марку Вовчку
Василь Доманицький
(На память 24 января 1859).
Так стоїть в автографі Б. Дата під віршом – 17/II (досі по «Кобзарях» стоїть просто 1859).
Одміни:
272, 11: І душу вольную на волю, – і в автографі Б. і в Празькому Кобзарі та інших «Кобзарях» стоїть ясно: думу вольную… Д. Романчук цілком вільно, по своій уподобі, підправив думу на «душу» – мабуть під впливом дальшого: із домовини воззову. Таких «поправок», не маючи більших підстав, як суб’єктивний погляд, годилось би видавцям «Кобзаря» не робити.
«Думу вольную», а не душу – стрічаємо ще й у «Минули літа молодиї»:
І думу вольную на волю
Не прийде випустить.
272, після рядка 12 в автографі було ще 2 рядки, але під час писання закреслено:
А дні мої… моя ти доле!
Твоїми днями назову.
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 324.