7. Іван Підкова

Василь Доманицький

Іван Підкова

Вперше видрукувано в Кобзарі р. 1840 (стр. 97 – 103), вдруге – в Чигиринському Кобзарі (стр. 32 – 35). Поправок Шевченка немає. Уваги до стр. 207, 5, а також 208, 1:

Було колись – в Україні

Ревіли гармати

(як і в Кобзарі 1860), а в Чигиринському Кобзарі:

«Було колись в Україні –

Ревіли гармати…»

Стор. 207, 8 і 9: панували, панувати. Шевченко не любив форм на увати, а мало не скрізь уживав: овати.

Стор. 206, 10: по полю. Так і в Чигиринському Кобзарі (рифма волю). В Кобзарі 1860: по полі; Шевченко звичайно уживав і тієї і другої форми.

Стор. 207, 4 зн.: сьвідок слави дідівщини, – (так і Кобзарі 1860); в Чигиринському Кобзарі після слави стоїть (,) – отже інша думка виходить. До речи: Шевченко ніколи не мягчить с перед в, завжди свідок, світ, свят…

Стор. 208, 5: було колись добре! – (так і в Кобзарі 1860), а в Чигиринському: добре колись. Пізніша перестановка краща.

Стор. 209, 3: підняв шапку; човни стали. Д. Романчук тут зіпсував думку автора: і в Чигиринському Кобзарі, і в Кобзарі 1860 не (;), а знак – , а це зовсім інша річ: човни стали, як наслідок того, що отаман підняв (як гасло, як команду) шапку.

Рік написання 1839. Автографа немає.

Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 16.