13. В. І. Штейнбергу (На незабудь)
Василь Доманицький
Поїдеш далеко,
Побачиш багато;
Задивишся, зажуришся –
Згадай мене, брате!
Коротенький цей віршик написано власноручно Шевченком на незабудь приятелеві своєму В. І. Штейнбергові, як автограф на книзі [перше видання «Кобзаря» р. 1840]. Із змісту цього вірша знати, що дата автографа має бути весна року 1840, коли Штейнберг разом з Айвазовським на одному пароході виїхав за границю, і вже більше не вертався звідти: помер у Римі р. 1847. «Поїдеш далеко, побачиш багато» – це й є натяк на ту заграничну подорож. «Кобзарь» – примірник Штейнберга з автографом Шевченка купив багато літ тому на толкучці в Петербурзі М. Левченко. Вперше опубліковано в «Киевской старине», 1902, кн. 2, отд. II, стр. 73.
Цікаво, що це єдиний поетичний твір Шевченка за увесь рік 1840…
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 26.