27. Пустка (М. С. Щепкину)
Василь Доманицький
(Заворожи мені, волхве).
Вперше видруковано в «Основі» 1861, кн. 1, і дату поставлено там 1846. Кієв. Автографа немає. Цього року вірш цей знайдено разом з іншими в Департаменті поліції, і дата там 13.12.1844. Заголовку там немає, а починається вірш словами: «Заворожи мені, волхве». В рукописі Департамента поліції, в найранішій редакції цього вірша, єсть чимало одмін.
17, 11 зн.: хату руйнувати, – в рукописі Департамента поліції: пустку руйнувати
17, 4 зн.: може вернеться в некриту – в рукописі Департамента поліції: з-за світа, а далі вставлено два нових рядки:
Хоч в середині обілить
Горілую хату.
17, 2 зн.: І укриє, і нагріє, – в рукописі Департамента поліції: і витопить, і нагріє.
18, 5: Може ще раз пожурюся, – в рукописі Департамента поліції: помолюся. Нарешті після кінцевих слів: «Хоч крізь сон побачу», стоїть ще чотири рядки, незнаних досі:
Встань лес братом (?), хоч одури.
Скажи, що робити:
Чи молитись, чи журитись,
Чи тім’я розбити.
Так виглядає ця поезія в найпершій редакції.
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 82.