37. «Ой поздоров, Боже, царя Петра…»

Ой поздоров, Боже, царя Петра

І царицю Катерину,

Що нам позвольн[о?], панове молодці,

Погуляти на годину – в Сибіру.

Из песни о Кармилюки.

Примітки

Джерело тексту:

– запис Шевченка в альбомі 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 56]

Подається за цим записом.

Запис не датований.

Датується на підставі особливостей почерку та початкової дати альбому, орієнтовно: 1846 р.

Вперше надруковано з неточностями у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 440].

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 273.

Оскільки запис зроблено олівцем, похапцем, почерк нерозбірливий, у всіх попередніх публікаціях цього уривка перший рядок друкувався по-різному. У статті Д. Ревуцького: «Ой поздоров, Боже, царя [отця?]»; у шостому томі десятитомника: «Ой поздоров, Боже, отця Микола[я]; у шостому томі шеститомника: «Ой поздоров, Боже, царя Мико[льця?]».

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)