«Не нарікаю я на Бога…»
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг – убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?
Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати…
Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучше одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на Бога!
5 октября [1860]
Примітки
Джерело тексту:
– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 310) [«Більша книжка»].
Подається за «Більшою книжкою». Дата в автографі: «5 октября».
Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 5 жовтня 1860 р., Петербург.
Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа» (1861. – № 6. – С. 3–4) з помилковою датою: «Сентября 1861 р. Петербург».
До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 652–653, де подано за першодруком, з датою: «5 октября 1860. Петербург».
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 355 (канонічний текст), с. 541 (варіанти), с. 748 (примітки).