«Якби з ким сісти хліба з’їсти…»

Тарас Шевченко

Якби з ким сісти хліба з’їсти,

Промовить слово, то воно б,

Хоч і як-небудь на сім світі,

А все б таки якось жилось.

Та ба! Нема з ким. Світ широкий,

Людей чимало на землі…

А доведеться одиноким

В холодній хаті кривобокій

Або під тином простягтись.

Або… Ні. Треба одружитись,

Хоча б на чортовій сестрі!

Бо доведеться одуріть

В самотині. Пшениця, жито

На добрім сіялись лану,

А люде так собі пожнуть

І скажуть: – Десь його убито,

Сердешного, на чужині… –

О горе, горенько мені!

4 ноября [1860]

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 320).

Подається за «Більшою книжкою». Дата в автографі: «4 ноября».

Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 4 листопада 1860 р., С.-Петербург.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. – № 6. – С. 4) під рубрикою «Предсмертні думи», з відмінами в рядках 12: «Бо доведеться одуріти» та 14: «На добрім сіялось лану». За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 1, № 4, с. 419) та в рукописній збірці «Кобзар» 1865, переписаній Д. Демченком (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 81, с. 73).

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 658, де подано за першодруком.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 364 (канонічний текст), с. 754 (примітки).