«Над Дніпровою сагою…»

Тарас Шевченко

Над Дніпровою сагою

Стоїть явор меж лозою,

Меж лозою з ялиною,

З червоною калиною.

Дніпро берег риє-риє,

Яворові корінь миє.

Стоїть старий, похилився,

Мов козак той зажурився.

Що без долі, без родини

Та без вірної дружини,

І дружини і надії

В самотині посивіє!

Явор каже: – Похилюся

Та в Дніпрові скупаюся. –

Козак каже: – Погуляю

Та любую пошукаю. –

А калина з ялиною

Та гнучкою лозиною,

Мов дівчаточка із гаю

Вихожаючи, співають;

Повбирані, заквітчані

Та з таланом заручені,

Думки-гадоньки не мають,

В’ються-гнуться та співають.

24 июня [1860]

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 300).

Подається за «Більшою книжкою». Дата в автографі: «24 июня».

Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 24 червня 1860 р., С.-Петербург.

Первісний автограф не відомий.

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа» (1861. – № 10. – С. 2).

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 648, де подано за першодруком.

В основу вірша, навіяного роздумами Шевченка про свою самотність та мріями одружитися, покладено українську народну пісню «Стоїть явор над водою…» [Максимович М. Малороссийские песни. – М., 1827. – С. 3]; перший його рядок збігається з початком української народної думи про Федора Безрідного [Максимович М. Украинские народные песни. – Вып. 1. – Киев, 1849. – С. 5].

Сага – річкова затока.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 348 (канонічний текст), с. 742 – 743 (примітки).