Молитва

Тарас Шевченко

Царям, всесвітнім шинкарям,

І дукачі, і таляри,

І пута кутії пошли.

Робочим головам, рукам

На сій окраденій землі

Свою ти силу ниспошли.

Мені ж, мій Боже, на землі

Подай любов, сердечний рай!

І більш нічого не давай!

24 мая 860. СПб.

Примітки

Джерело тексту:

– список О. М. Лазаревського в «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 292).

Подається за «Більшою книжкою». Дата в списку: «24 мая 860. СПб.». Датується за списком: 24 травня 1860 р., С.-Петербург.

Первісний автограф не відомий. Твір є одним із трьох віршів-варіацій на ту саму тему із спільною образно-композиційною структурою та стилістичним ладом: «Царям, всесвітнім шинкарям…», «Царів, кровавих шинкарів…», «Злоначинающих спини…».

Вперше надруковано в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. – С. 238) під назвою «Молитви», що об’єднувала (з нумерацією І–IV) вірші «Царям, всесвітнім шинкарям…», «Царів, кровавих шинкарів…», «Злоначинающих спини…», «Тим неситим очам…».

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 337 (канонічний текст), с. 732 (примітки).