155. Лічу в неволі дні і ночі
Василь Доманицький
Четверта книжечка (рік 1850-ий) починається віршом, мов прологом
(Каламутними болотами
Між бурьянами, за годами
Три года сумно протекли)
і хоч не поставлено над ним «1», але другий за ним вірш має нумерацію 2. Вірш цей єсть і в Б., але далеко не ввесь – тільки частина.
Вперше видруковано в «Основі», 1862, 3.
Одміни:
50, 20 зн.: За ними, – в М.: меж ними.
– 19 зн.: Зтиха, – в М. і Б.: стиха.
– 12 зн.: Молитва за Богом, – по всіх «Кобзарях» (і в «Основі») після «Молитва» – стоїть (. . . . .); в збірнику «Вік» (Київ, 1902, видання 2) стоїть «до Бога», але це неправильно, – в обох автографах: за Богом.
Далі в М. рядків 12 – 1 на стр. 50 немає (вони є тільки в Б.)
– 10 зн.: три годи, – в Б.: три года.
Після останнього рядка на стр. 50 («Незримим писані пером») в Б. єсть ще такий уривок (кінець вірша):
Нехай гнилими болотами
Течуть собі меж бурьянами
Літа невольничі.
А я! Такая заповідь моя!
Посижу трошки, погуляю,
На степ на море подивлюсь.
Згадаю де-що, заспіваю,
Та й знов мережать захожусь
Дрібненько книжечку. Рушаю!
Цей кінець (як і взагалі весь вірш в тому тільки виді, що у д. Романчука на стр. 50) є по всіх російських «Кобзарях», і по всіх їх, почавши з «Кобзаря» Кожанчикова, в якому, знов, передруковано цей вірш з «Основи», – в останньому рядку помилка: дрібненьку книжечку, – замість дрібненько (мережати). А що Шевченко вже аж занадто дрібненько мережав, то це може посвідчити тілько той, хто на власні очі бачив його писання з часів заслання.
Мушу ще додати, з приводу цього кінця вірша, доробленого вже р. 1858, що Шевченко впав в ньому в анахронізм: на початку року 1850 Шевченко давно вже був в Оренбурзі, і сказати року 1850:
Посижу трошки, погуляю,
На степ, на море подивлюсь,
Шевченко в автографі М. не міг би, – і справді ніде такого не говорить.. Коли ж він р. 1858 переписував вірші і переставляв їх, як хотів, не надаючи великого значення хронології, сполучаючи кілька віршів не одночасних докупи і т. п., то не диво, що він позволив собі licentiam poeticam: море в Оренбурзі.
Увесь текст на стр. 51 – 53 узято з автографа М.
Уваги:
52, 12: на мою Вкраїну, – в М.: на мою Країну (з великим К).
– 18: після «згадувати будуть» – в М. знак (!).
Почавши з цього вірша – усі 12 віршів з р. 1850 треба означати: в Оренбурзі.
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 281 – 282.