«Ой пішла я у яр за водою…»

Тарас Шевченко

Ой пішла я у яр за водою,

Аж там милий гуляє з другою.

А другая тая,

Розлучниця злая,

Багатая сосідонька,

Вдова молодая.

А я вчора з нею,

З сією змією,

В полі плоскінь вибирала

Та все й розказала,

Що як мене любить,

Женитися буде,

І до себе злую суку

Просила в придане.

Йване мій, Іване,

Друже мій коханий,

Побий тебе сила Божа

На наглій дорозі.

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 336).

Подається за цим автографом.

Автограф не датовано.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 40 у восьмому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 – на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). До «Більшої книжки» його не перенесено.

Вперше надруковано за «Малою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 538 і того ж року за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів 1867. – Т. 2. – С. 247.

У вірші використано особливості побудови багатьох народних пісень про невірність у коханні – монолог суб’єкта мовлення включає в себе розповідь про зраду й звернення-прокльони, з якими виступає скривджена сторона («Ой на добраніч, моя мила, добраніч!..», «У тихому броду – там п’є голуб воду…», «Дівчинонько молодая…», «Ой горе, горе, некошене поле…»).

Наводимо фрагмент з останньої пісні:

Ой пійду я водиці до криниці, –

Аж там мій миленький цілує молодиці:

«Ой годі, милий, молодиць ціловати,

Ходімо ж ми вечерю вечеряти».

«Вечеряй, мила, коли ж ти наварила,

А я пійду, де дівка чорнобрива».

«Вечеряла б тебе лихая година,

Що чужа мила, хороша, чорнобрива!»

[Малороссийские и червонорусские народные думы и песни. – СПб., 1836. – С. 86].

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 140 (канонічний текст), с. 636 (примітки).