«І знов мені не привезла…»

Тарас Шевченко

І знов мені не привезла

Нічого почта з України…

За грішнії, мабуть, діла

Караюсь я в оцій пустині

Сердитим Богом. Не мені

Про теє знать, за що караюсь,

Та й знать не хочеться мені.

А серце плаче, як згадаю

Хоч невеселії случаї

І невеселії ті дні,

Що пронеслися надо мною

В моїй Україні колись…

Колись божились та клялись,

Братались, сестрились зо мною,

Поки, мов хмара, розійшлись

Без сльоз, роси тії святої.

І довелося знов мені

Людей на старості… Ні, ні,

Вони з холери повмирали,

А то б хоч клаптик переслали

Того паперу. . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ой із журби та із жалю,

Щоб не бачить, як читають

Та Україну згадаю,

Люде скажуть, люде зрадять.

А вона мене порадить,

І порадить, і розважить,

І правдоньку мені скаже.

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 361 – 362) [«Мала книжка»].

Подається за цим автографом. У рядку 27 не виправлене Шевченком слово «розважи» виправляється за контекстом – «розважу».

Автограф не датовано.

Датується за місцем автографа в «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко переніс твір під № 55 у дев’ятому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849 – на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). При цьому він виправив рядки 25–27 і 29. До «Більшої книжки» поезію не перенесено.

Вперше надруковано за «Малою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 546–547 і того ж року за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів 1867. – Т. 2. – С. 250–251.

…Вони з холери повмирали… – Згадка про холеру свідчить, що цей вірш було створено в той час, що й поезію «Чума».

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 158 (канонічний текст), с. 447 (варіанти), с. 654 (примітки).