Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

14 вересня

Тарас Шевченко

Приймаючи новий вантаж, пароплав наш простояв при казанському березі до 11 години ранку. Користуючись цим рідким випадком та, хоч і похмурою, але не мокрою погодою, я вийшов на берег і зробив два нариси: загальний вид Казані та вид на Волгу проти Казані й села Услон. Вертаючись на пароплав, купив я в гарненької перекупки соленого вареного ляща і, прийшовши на пароплав, справив собі справжній плебейський бенкет.

Крім ляща й новопетровської шинки, закінчив я свій бенкет головкою часнику з житнім хлібом і засмердів не тільки капітанську світлицю, але й усього «Князя Пожарського». Супутники мої тікали від мене, як чорт від ладану. Одна тільки мила господиня та предобра її матуся Катерина Никифорівна Козаченкова признали, що часник хоч і смердить, та не так нестерпно, щоб при зустрічі зо мною конче треба було затикати носа; і що більше; щоб довести тим панам, які не люблять часнику, що часник річ не тільки не гидка, але навіть приємна, обіцяли загадати обід з часником і обгодувати хулителів. Премила Катерина Никифорівна!

Проти міста Свіяжського пройшли ми щасливо Василівську переміль і зустріли пароплав «Адашев», теж Меркуріївської компанії. Він буксирує дві баржі з дровами і одну з них посадив на мілину. «Князь Пожарський» спробував був стягнути її з мілини, та без успіху, і, пройшовши кілька верстов наперед, закотвичився на ніч, боячись сісти на Вязівській перемілі. Вище гирла Ками Волга стала помітно вужча й мілкіша.