12 вересня
Тарас Шевченко
Погода – препогана. «Князь Пожарський» і «Сусанин» закотвичилися на ніч у Спаському затоні. Це зимівля для пароплавів компанії «Меркурій». Тут побудовані майстерні, квартирі для капітанів, помешкання для майстрів, школа й шинок. Місцевість прекрасна, оточена молодими дубовими гаями; і хоч стоїть холодна погода, в гаях збереглася свіжа зелень і деякі квіти, з яких я назбирав маленьку китицю, і, як справжній Терсіс Посошков, підніс її наймилішій баронесі Медем, одній із пасажирок «Князя Пожарського», жінці одного з капітанів Меркуріївської компанії. Мила, приваблива жінка. Ранок ясний, з морозом до 5 ступнів. Коло полудня погода, як і вчора, перемінилась: почав падати дощ із снігом. «Князь Пожарський» щасливо пройшов Красновидівську переміль і в одинадцятій годині ввечері закотвичився за десять верстов од Казані.