32. «Гиля-гиля, селезень…»

Гиля-гиля, селезень,

Г[иля]-г[и]ля, білокрилий,

Ох ти, мой милий чорнобривий,

Прибудь зради аж до хати,

Щоб не чули отець, мати.

Селезню…

Ой на тому селезеню

Жупан куций,

І сам селезень

Чорноусий.

Г[иля]-г[иля], селез[ню].

Ой на тому селезню

Та панчішечки,

Ой пристав селезень и

Та до душечки.

Ой на тім селезню

Та черевички,

І сам селезень

Та невеличкий.

Ой на тому селезню

Ковпак сивий,

Ой сам селезень

Чорнобривий.

Примітки

Джерело тексту:

– запис в альбомі Шевченка 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 32–31 зв.]

Подається за записом.

Запис не датований.

Датується на підставі шевченківської дати в альбомі, проставленої після запису трьох жартівливих пісень «Гиля-гиля, селезень…», «Ой пила, вихилила…», «Ой у саду, саду…», – «У Почаєві 1846 ок[тября] 20», орієнтовно: 20 жовтня 1846 р., Почаїв.

Вперше надруковано з деякими неточностями у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 485].

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 271–272.

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)