14. «У Києві на ринку п’ють козаки горілку…»

У Києві на ринку п’ють козаки горілку.

Ой п’ють вони, гуляють, на шинкарку гукають:

Шинкарочко молода! Повір меду ще й вина.

Не повірю й не продам, бо на тобі жупан дран.

Хоч на мені жупан дран, да у мене грошей збан.

Коли в тебе грошей збан, я за тебе дочку дам.

У суботу змовлялись, а в неділю вінчались.

Пішли вони вінчаться, стали роду питаться:

Скажи, серце, правдоньку, якого ти родоньку?

Я з Києва Карпівна, по батюшці Ванівна.

Скажи, серце, правдоньку, якого ти родоньку?

Я з Києва Карпенко, по батюшці Ваненко.

Бодай попи пропали, сестру з братом звінчали.

Ходім, сестро, горою, розсіймося травою;

Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт,

Будуть люди квітки рвать, а з нас гріхи збирать.

Будуть люди косити, за нас Бога просити:

Оце ж тая травиця, що з братиком сестриця.

Оксана Зорівна.

На Переп’яті – 1846 – іюня 22.

Примітки

Джерело тексту:

– запис невідомою рукою в альбомі Шевченка 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 52 зв. – 52]

Подається за цим записом.

Дата запису – рукою Шевченка: «Оксана Зорівна. На Переп’яті – 1846 – іюня 22».

Датується: 22 червня 1846 р.

Вперше надруковано у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 459–460].

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 263.

Варіант цієї пісні з незначними відмінами надруковано у виданні: Збірник українських пісень / Зібрав і у ноти завів М. Лисенко. – 2-ге вид. – Липський; Київ, 1869. – С. 39. – № 18 – з приміткою під текстом: «Од Є. І. Красковської – перечула від Т. Шевченка».

Красковська Єлизавета Іванівна – дружина знайомого Шевченка, вчителя 2-ї київської гімназії І. Д. Юскевича-Красковського (1807–1887). У родині І. Д. Красковського Шевченко провів ніч з 12-го на 13 серпня 1859 р.

«Останній вечір (або краще сказати ніч) свого перебування в Києві Шевченко провів у старого педагога Івана Даниловича Красковського, дружина якого Єлизавета Іванівна зачарувала поета співом малоросійських пісень» [Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченко: (Свод материалов для его биографии). – Киев, 1884. – С. 151].

На Переп’яті… – У червні – липні 1846 р. Шевченко за дорученням Київської археографічної комісії брав участь у розкопках могили Переп’ят поблизу м. Фастова Васильківського повіту Київської губернії (тепер районний центр Київської області).

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)