15. «Ой горе ж мені та на чужині…»
Ой горе ж мені та на чужині,
Та що не вкупі та брати мої:
Один у синоді та за сотника,
Другий у Варшаві за полковника,
Третій, молоденький, понад Дністро[м] ходить,
Дев’ятеро коней за собою водить,
А на десятому да сам поїзжає
Да все синій Дністро батьком називає.
Ой ти, синій Дністро, ой рідний батьку,
Скажи мені за цю переправку.
Цяя переправка не що дорогая –
От кожного пана по три золотії, по три червонії.
Примітки
Джерело тексту:
– запис Шевченка в альбомі 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 51–50, 49–48 зв.]. Рядки 1–5 писані рукою Шевченка; подальші – невідомою рукою з його правками.
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується за сусіднім записом в альбомі – пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку…», датованим «На Переп’яті – 1846 – іюня 22», та замальовками копачів на звороті аркушів, орієнтовно: червень – липень 1846 р.
Вперше надруковано з деякими неточностями у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 468].
Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 265–266.
Варіанти пісні опубліковані у виданні: Історичні пісні. – С. 289–293.
Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)