15. «Ой горе ж мені та на чужині…»

Ой горе ж мені та на чужині,

Та що не вкупі та брати мої:

Один у синоді та за сотника,

Другий у Варшаві за полковника,

Третій, молоденький, понад Дністро[м] ходить,

Дев’ятеро коней за собою водить,

А на десятому да сам поїзжає

Да все синій Дністро батьком називає.

Ой ти, синій Дністро, ой рідний батьку,

Скажи мені за цю переправку.

Цяя переправка не що дорогая –

От кожного пана по три золотії, по три червонії.

Примітки

Джерело тексту:

– запис Шевченка в альбомі 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 108, арк. 51–50, 49–48 зв.]. Рядки 1–5 писані рукою Шевченка; подальші – невідомою рукою з його правками.

Подається за цим записом.

Запис не датований.

Датується за сусіднім записом в альбомі – пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку…», датованим «На Переп’яті – 1846 – іюня 22», та замальовками копачів на звороті аркушів, орієнтовно: червень – липень 1846 р.

Вперше надруковано з деякими неточностями у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 468].

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 265–266.

Варіанти пісні опубліковані у виданні: Історичні пісні. – С. 289–293.

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)