25. «Ой пише, пише наш імператор…»
Ой пише, пише наш імператор
До князя Котляренка:
Десь у тебе, князю Котляренку,
Превелика війську воля.
Нехай пише, ох нехай пише,
Да не так воно буде,
А як приїде наш депутат з Москви,
Ще більш війська прибуде.
Ой коториє да к Спасу говіли,
То ті служби дожидали,
А персіяне, превражії сини,
Із куренів виступали.
Везуть, везуть три вози бичеви,
А четвертий віз київ,
Тепер ти нас, князь Котляренку,
Навіки обидив.
Ми за Харка, за батька,
Носили тонке плаття,
Поїзжали на вороних конях,
Як ріднеє браття.
Ми за Харка, ми за батька
Шматок хліба ззіли,
А за Котляренка, превражого сина,
Розтиклися, як у степу звірі.
От Мартына того ж.
1846 – Іюля 15, у Хвастовці.
Примітки
Джерело тексту:
– запис в альбомі Шевченка 1846–1850 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, № 108, арк. 40–39]. Рядки 1–18 записані невідомою рукою, подальші – рукою Шевченка.
Подається за цим записом.
Дата запису рукою Шевченка: «От Мартына того ж, 1846. – Іюля 15, у Хвастовці».
Рядки 1–2 вперше надруковано неточно в статті Я. Забіли «Автографи і нові твори Т. Г. Шевченка, знайдені в архіві департаменту поліції» [Україна. – 1907. – Т. 3. – № 7/8. – С. 6].
Вперше повністю надруковано в статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 464].
Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 268.
Котляренко – Котляревський Тимофій, з 1789 р. військовий писар, а з 1797 по 1799 р. кошовий отаман війська Чорноморського.
У пісні йдеться про так званий «персидський бунт» у липні 1797 р. кубанських козаків – учасників перського походу російських військ у прикаспійські володіння Ірану («персіян», як їх названо в пісні), викликаний жорстоким і несправедливим поводженням козацької старшини, що приховала належну рядовим учасникам походу платню. До бунтівників пристало знедолене місцеве населення. «Персидський бунт» вилився в масовий рух, який був жорстоко придушений. Судовий процес над учасниками виступу тривав чотири роки. Понад двісті його учасників було страчено.
Т. Котляревський спровокував повстанців послати «депутатів» до Москви, де їх ув’язнено і згодом страчено [див.: Щербина Ф. А. История кубанского казачьего войска. – Екатеринодар, 1910. – Т. 1. – С. 515, 540, 543, 624, 628, 654].
Харко – Захар Чепіга (? – 1797), з 1788 по 1797 р. кошовий отаман Чорноморського козацького війська.
Хвастовець – Хвастівець, Фастівець – село Васильківського повіту Київської губернії (тепер Фастівець Фастівського району Київської області). Шевченко був у цьому селі в липні 1846 р., коли за завданням Київської археографічної комісії їздив у Васильківський повіт на розкопки могили Переп’ять.
Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)