11. «Ой із-під гори, та із-під кручі…»

Ой із-під гори, та із-під кручі,

Ішли мажі риплючі.

Ішли мажі риплючі.

А за ними йде та чорнявая,

Та плаче й рида ідучи.

Та плаче й рида ідучи.

Ти не плач, не плач, та чорнявая,

Бо така твоя доля,

Бо така твоя доля.

Що полюбила та шмаровоза,

Та при місяцю стоя,

Та при місяцю стоя.

Ой не я ж його полюбила,

Та так казала мати,

Та так казала мати.

Примітки

Джерело тексту:

– збірник: Южноруські пісні. – С. 77. – № 42.

Подається за цим виданням.

Першодрук не датований.

Датується орієнтовно: 1843–1847 рр.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 262.

Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)