136. Неначе степом чумаки
Василь Доманицький
Розпочинається 3 книжечка зошитом 15-им, і за обкладкою, на першому листку (стр. 225) стоїть «Неначе степом чумаки».
Поставив його Шевченко в автографі М. як передмову («Уже два годи промережав, і третій в добрий час почну»), без номера; так само і в автографі Б.
Одміни.
46, 9: так і мене, – в М.: отак мене.
– 10: І я й байдуже. Книжечки, – в М.: без й і після байдуже рядок цяток.
– 12: Таки віршами, – в М. зразу було: неначе писарь, поправку зроблено пізніше, іншим чорнилом.
– 14: та кайдани (наголос в М.) собі кую, і далі йде (,), бо безпосередньо до цього рядка належить дальший (в скобках): (Як ці добродії дознають!), яким поясняється попередній. Тим часом по всіх «Кобзарях» слова «Як ті добродії дознають»! стоять окремо і без скобок, – і цим затемняється в значній мірі думка автора.
– 16: Та вже ж нехай хоч розіпнуть, – в М.: нехай собі хоч, – так зразу було переписано і в Б., але поправлено на: та вже нехай хоч...
– 17: без вірші, – в М.: без цього.
– 19: і третій в добрий час почну, – в М. ще ясніша вказівка, що цим віршом почато 3-й рік писання на засланні:
Уже два годи промережав
І третій год оце почну, –
слово оце додано пізніше іншим чорнилом, тоді як поправлено і «таки віршами».
Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 267.