128. Чума

Василь Доманицький

Чума

В автографі М. – за № 54; з правого боку олівцем дописано: «Чума». В Б. немає.

Зразу Шевченка, очевидно, мав на думці в віршові змалювати не чуму, а холеру, і вірш починався був: холера з заступом ходила, але потім закреслено. Можна думати, що написано вірш під настроєм холери, що того року завітала до Росії. Натяк на це маємо і в дальшому зараз вірші («І знов мені не привезла») було:

«Вони з холери повмірали,

А то б хоч клаптик переслали

Того паперу…»

Уваги:

195, 9 i 8 зн.: – посунуто в автографі вправо.

96, 7: Сплять, – в М.: спять.

– 11: коміни, – в М.: комени (з наголосом).

– 13 зн.: крапивою, – безперечно: кропивою (так і в автографі).

Дата – р. 1848, а не 1849.

Джерело: Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря». – К.: 1907 р., с. 262 – 263.