6 – 8.05.1844 р. До О. М. Бодянського
|
Мабуть, такого ледачого до письма чоловіка і на світі нема, як я. Третій тиждень лежать оці книжки у мене, і я всякий день думаю писать до вас, потурбуйтесь, будьте ласкаві, оддать їх ту контору, що ви говорили, бо я її не знаю адреса, а в вас тойді не спитав. Оддайте «Тризну» по копі, а «Гамалію» по півкопи серебром, проценти такі, які він положить. «Гамалія» не поправлений, як ми з вами тойді поправляли, бо без мене надрюкований полукацапом. Ще ось що, чи я вам розказував, що я хочу рисовать нашу Украйну, коли не розказував, то слухайте. Я її нарисую в трьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію. Три естампи уже готові – «Печерська Київська криниця», «Судня в селі рада» і «Дари Богданові і українському народові». У тім місяці пришлю в Москву з білетами на подписку. В год буде виходити 10-ть картин. На види і на людський бит текст буду сам писать або Куліша проситиму, а на історію потурбуйтесь, будьте ласкаві, ви писать три листочки в год. Тілько по-нашому – щоби тямили безглузді кацапи. Текст думаю випускать раз в год, а картини тричі. Послав би вам «Кобзаря» свого і «Гайдамаків», та, єй-богу, і в себе не маю ні одного екземпляра]. Не здивуйте, що я так мало пишу вам, далебі ніколи, іду в Академію малювать, а коли матимете час і охоту, то пишіть до мене в С.П.Б., в Импер[аторскую] Акаде[мию] худож[еств] Тарасу Григоровичу Ше[вченку]. Бувайте здорові, згадуйте інколи щирого до вас
Т. Шевченка.
Примітки
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 121).
Датується на підставі нотатки адресата на листі: «дістав 13 мая 1844 року у суботу». Пошта з Петербурга до Москви доставлялася близько тижня. Отже, листа написано орієнтовно 6 – 8 травня 1844 р. у С.-Петербурзі.
Вперше надруковано в журналі «Русская старина» (1883. – № 9. – с. 639).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 347 – 348.
Бодянський Осип Максимович (1808 – 1877) – український та російський філолог, історик. З Шевченком познайомився в лютому 1844 р., коли поет повертався з подорожі в Україну через Москву. Ще до знайомства з ним захоплювався його творами, популяризував їх, 1843 р. видав у російському перекладі «Слов’янський народопис» П.-Й. Шафарика, серед українських письменників дописавши в ньому ім’я Шевченка.
Оддайте «Тризну» по копі, а «Гамалію» по півкопи серебром… – Йдеться про продаж поем Шевченка «Тризна» (СПб., 1844) та «Гамалія» (СПб., 1844). Шевченко просить віддати їх для продажу в контору «Москвитянина».
«Гамалія» не поправлений, як ми з вами тойді поправляли… – Повертаючись з України до Петербурга в лютому 1844 р., Шевченко завітав у Москві до О. М. Бодянського і, як видно, вони разом поправляли поему «Гамалія». Про ці правки відомостей не маємо.
…без мене надрюкований полукацапом. – Рукопис поеми «Гамалія» подав до друку О. Л. Елькан [Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура. – с. 83].
…я хочу рисовать нашу Украйну… – Повернувшись з першої подорожі в Україну, Шевченко задумав намалювати і видати серію офортів про історичне минуле, народний побут, звичаї та природу рідного краю під назвою «Живописная Украйна», а за виручені гроші викупити родичів 3 кріпацтва. Повідомлення про підготовку такого видання з’явилося в газеті «Северная пчела» від 25 серпня 1844 р. Того ж року в Петербурзі вийшов лише перший випуск. Видання це не продовжено через брак коштів [Владич Л. «Живописна Україна» Тараса Шевченка. – К., 1963].
…текст буду сам писать або Куліша проситиму… – У повідомленні «Северной пчелы» про видання «Живописной Украины» серед тих, хто братиме участь у підготовці цього видання, зазначено й ім’я П. Куліша. Прочитавши це, П. Куліш писав поетові:
«Объявление Ваше пахнет так сильно спекуляциею, что я решился было, как только выйдет в свет Ваша “Украина”, написать рецензию и указать все ошибки, каких, без сомнения будет бездна в тексте Вашей скороспелой книжки» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 33].
Куліш Пантелеймон Олександрович (1819 – 1897) – український письменник, критик, історик, фольклорист, етнограф і перекладач. З Шевченком познайомився влітку 1843 р. в Києві.
В. Є. Шубравський
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 26 – 27 (текст), с. 321 – 322 (примітки).