Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Натурник та учень Академії мистецтв

Тарас Шевченко. Натурник та учень…

Т.Г.Шевченко. Натурник та учень Академії мистецтв. Зарисовки. Натурник у позі Марсія. Начерк ескізу. Інші начерки.
[1839 – 1840, не пізніше 3 квітня. С.-Петербург]. Папір, олівець. 21,7 × 28,7 см. Національний музей Тараса Шевченка, № г-411.

На звороті – відбиток із зарисовок «Гіпсові зліпки». «Натурник Степан».

Рисунки виконано на одній з трьох сторінок перегнутого навпіл альбомного аркуша, зареєстрованого 1861 р. Г.М. Честахівським під номером 96 в описі малюнків Шевченка, що знаходилися в його академічній майстерні [ВР ІЛ НАНУ, ф. 1, № 459]. Пізніше по лінії перегину аркуш було розрізано.

По центру легкий начерк (горизонтальне зображення) сплячої жінки (є більш опрацьований). По ньому згодом нарисовані етюд з натурника Мартіана та учня Академії. Ліворуч ледь намічений ескіз композиції «Натурник у позі Марсія». По нижньому краю начерк композиції невідомого сюжету.

Рисунки датуються за часом від початку навчання Шевченка з 1839 р. в натурному класі Академії мистецтв [Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814 – 1861. – К., 1982. – С. 19. – № 33] і до виконання не пізніше 3 квітня 1840 р. олійного етюду «Натурник у позі Марсія».

До наукового обігу аркуш з описом рисунка введено 1900 р. [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 173. – № 169]

Вперше прокоментовано та репродуковано 1932 р. О.П. Новицьким з назвою «Натурники. Ескіз “Гладіатора”» [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С. 24. – № 200. – Табл. 129].

Згадується з назвою «Академічний клас і легкий нарис жінки, що лежить» [Новицький Ол. Тарас Шевченко як маляр. – Львів; Москва, 1914. – С. 76. – № 576].

Місця зберігання: з квітня 1861 р. – у М.М. Лазаревського; згодом придбано Українською петербурзькою громадою; не раніше липня 1861 – у А.О. Козачковського; не пізніше 1875 надійшов до В.П. Коховського; з 1891 – у родині Каховських; не пізніше 1893 передано С.Д. Бразоль; з 1898 – збірка В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставка: 1974. Київ. Твори з колекції Тараса Шевченка [Художні твори у власній колекції Тараса Шевченка: Каталог. – К., 1974. – С. 8].

І.М. Вериківська

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 239 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 426 – 427 (примітки).