12.01.1851 р. До В. М. Репніної
| Новопетровське укріплення | Новопетровское укреплен[ие] 12 генваря 1851 года |
Мне до сих пор живо представляется 12 число генваря – и соседка ваша Т.Г. Вольховская, жива ли она, добрая старушка? Собираются ли по-прежнему в этот день к ней нецеремонные соседи со чады и домочадцы повеселиться денька два-три и потом разъехаться по хуторам до следующего 12 генваря? Жива ли она? И много ли еще осталося в живых, о которых с удовольствием воспоминаю? Да, в прошедшем моем хоть изредка мелькает не то чтобы истинная радость, по крайней мере, и не гнетущая тоска. Недавно кажется, всего четыре года, а как тяжело они прошли над моею головою, как изменили они меня, ч[то] я сам себя не узнаю. Вообразите себе безжизненного флегму – и это буду я. Не следовало и говорить об этом, а лучшего нечего сказать.
В прошедшем году со мною ничего нового не случилось, разве только что меня перевели из Орской крепости в Новопетровское укрепление. На восточный берег Каспийского моря. Начальники мои – добрые люди, здоровье мое, благодаря Бога, хорошо, только чтение весьма ограничено, что и удваивает скуку однообразия. Вот и весь быт мой настоящий. Когда будете писать Андрею Ивановичу, поклонитесь ему от меня.
Жив ли Алексей Васильевич? Я о нем совершенно ничего не знаю! Кланяюся Глафире Ивановне, и князю В[асилию] Николаевичу], и всему дому вашему. И поздравляю вас, единый друг мой, с Новым годом. Прощайте! вспоминайте иногда искренного вашего
Т. Шевченка.
В летние месяцы пишите ко мне через г. Астрахань, а в зимние через г. Гурьев в Новопетровское укрепление, на имя г. коменданта его высокоблагородия Антона Петровича Маевского.
Примітки
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 764). Помилково зазначений другий ініціал Т. Г. Волховської (замість Г написано О) виправляється.
Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1893. – № 2. – с. 272 – 273).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 365 – 366.
…живо представляется 12 число генваря – и соседка ваша Т. Г. Вольховская… – Пишучи листа, Шевченко пригадав, що 12 січня 1844 і 1846 рр. він був на іменинах у поміщиці Тетяни Густавівни Волховської в с. Мойсівка. Тоді він виконав два акварельні малюнки «Бал у Волховських», намалював портрет О. І. Шостки.
Недавно кажется, всего четыре года… – Востаннє Шевченко був у Мойсівці 12 січня 1846 р. Відтоді минуло п’ять років.
В прошедшем году со мною ничего нового не случилось, разве только что меня перевели из Орской крепости в Новопетровское укрепление. – Поет не зважувався писати, що 23 квітня 1850 р. його арештували вдруге і відправили під найсуворіший нагляд у Новопетровське укріплення.
Андрей Иванович – А. І. Лизогуб.
Жив ли Алексей Васильевич? – Поет запитує про О. В. Капніста (1796 – 1869), знайомого В. М. Репніної. Шевченко познайомився з ним у Мойсівці в маєтку Т. Г. Волховської 29 червня 1843 р., коли там відзначався день народження покійного вже тоді чоловіка Т. Г. Волховської [див.: Афанасьев-Чужбинский А. С. Воспоминания о Т. Г. Шевченко // Русское слово. – 1861. – № 5. – с. 1 – 39].
Кланяюся Глафире Ивановне, и князю В[асилию] Николаевичу]… – Г. І. Дуніній-Борковській та В. М. Репніну.
…пишите ко мне… на имя… Антона Петровича Маевского. – Маєвський Антон Петрович (? – кінець 1852 – початок 1853 р.) – комендант Новопетровського укріплення. Прихильно ставився до Шевченка, доручив йому навчання своїх двох малолітніх дітей. 1851 р. з дозволу А. П. Маєвського Шевченка включено до складу Каратауської експедиції, до якої входили й оренбурзькі друзі поета Бр. Залеський і Т. Вернер.
В. Є. Шубравський
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 57 (текст), с. 352 (примітки).