Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

14.03.1850 р. До А. І. Лизогуба

Оренбург 14 марта 1850. Оренбург.

Друже мій єдиний!

Я не знаю, що б зо мною сталося, якби не ви! В великій пригоді стали мені оці 50 карб. Розпитайте Ілію Івановича, – я йому пишу. Що значать гроші при убожестві! Якби не ви, то мене б давно з нудьги не стало, а то все-таки, хоч украдучи, та трошки помалюю, а воно й полегша! Не знаю, чи доведеться мені хоть що-небудь намалювать на Каспійському морі, бо мене весною туди поженуть. Якщо доведеться, то пошлю до вас; тільки вже ціни не поставлю, а продасте так, як вам Бог поможе.

От яка моя доля погана! Я, вставши раненько, заходився писать до вас лист оцей; тільки що заходився, а тут чорт несе єфрейтора (звичайно, найнятого, щоб давав знать, бо я живу тепер не в казармах): пожалуйте к фельдфебелю. Треба було лист покинуть, а сьогодня почта одходить. То сяк, то так ублагавши фельдфебеля, вернувся я до хати і захожуюся знову, а часи беруться вже коло першого, то вибачте, коли не все розкажу, що хотілося б розказать, або що-небудь помилюся.

Подякуйте і ви за мене Ілію Івановича за його благородную щедроту, а мені Бога для вибачте! А якщо трапиться мені ще що-небудь прислать до вас, то підписуйте ви самі мою фамілію, циноброю, бо мені не можна.

Усе, що ви з ласки своєї послали, я получив. І Фому Кемпейського получив. Спасибі тому доброму Михайлові, що він таки мене не забуває. Якщо ви знаєте його адрес, то пошліть йому оцей листочок, а як ні, то одішліть В[арварі] Н[іколаєвні], – вона певне знає. Спасибі вам за всі ваші блага! Не забувайте безталанного

Т. Ш.

До 1-го мая адрес мій той самий, а там, здається, треба буде знову мовчать.


Примітки

Подається за першодруком у журналі «Киевская старина» (1903. – № 2. – с. 67 – 68).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 365.

В великій пригоді стали мені оці 50 карб. – Див. лист до А. І. Лизогуба від 29 грудня 1849 р. та примітку до нього.

Розпитайте Ілію Івановича, – я йому пишу. – Йдеться про І. І. Лизогуба, брата А. І. Лизогуба. Згаданий лист до нього не відомий. Як видно, в ньому поет дякував Іллі Івановичу Лизогубові за те, що він придбав його малюнок «Бакса», оцінений у 50 крб. [Див.: Судак В. Музыка в жизни и творчестве Шевченко // Радуга. – 1963. – № 9. – С. 132].

бо мене весною туди поженуть. – Див. лист до В. М. Репніної від 7 березня 1850 р. та примітку до нього.

а тут чорт несе єфрейтора (звичайно, найнятого, щоб давав знать, бо я живу тепер не в казармах)… – Шевченко жив на приватній квартирі у К. І. Герна, а щоб військове начальство, в разі потреби, могло його викликати, він наймав вістового.

Цинобра – кіновар, мінерал червоного кольору різних відтінків; сірчаста ртуть.

І Фому Кемпейського получив. – Прислати йому книжку Фоми Кемпійського «О подражании Христу» Шевченко просив В. М. Репніну в листі від 25 – 29 лютого 1848 р., але вона, вимушено припинивши зв’язки з Шевченком, очевидно, передала прохання поета А. І. Лизогубові.

К. І. Герн згадував:

«Ему (Шевченкові. – Ред.) прислали из Малороссии, не помню, Репнина или Лизогуб, перевод Сперанского: “О подражании Христу”. Превосходное творение это мы с ним прочли и в грустные минуты часто к нему прибегали» [Письмо К. И. Герна к М. М. Лазаревскому // Русский архив. – 1898. – № 12. – С. 552].

Книгу Фоми Кемпійського у Шевченка відібрали під час арешту 23 квітня 1850 р. [див.: Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – с. 188].

Спасибі тому доброму Михайлові… – Особа не встановлена.

В. Є. Шубравський

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 55 – 56 (текст), с. 351 (примітки).