29.12.1849 р. До А. І. Лизогуба
| Оренбург | Оренбург. 1849. Декабря 29. |
На самий Святвечір сижу собі один-однісінький у хатині та журюся, згадуючи свою Україну і тебе, мій друже єдиний. Думаю: от Бог дає і свято своє велике на радість добрим людям, а мені нема з ким слова промовить. Аж гульк! входить в хатину добрий Герн і подає мені ваш лист. Господи милостивий! Як я зрадів! Неначе батька рідного побачив або заговорив з сестрою на чужині! А надто як прочитав, що вас всіх, мов праведних, минула кара Господня, то аж заплакав, так мені любо стало! Ви пишете, друже мій добрий, що шлете альбом із papier torchon, – спасибі вам, пришліть. А фарб сухих не посилайте, бо тут олії достать не можна, та ме[не] ще знову весною поженуть у степ! Такий мій талан поганий!
Що ж мені вам послать, коли в мене нема нічого; послав би вам вид Аральськ[ого] моря, так таке погане, що крий Боже! нудьгу ще наведе прокляте. Ще ви пишете, друже мій єдиний, щоб я виставляв ціну на моїх будущих рисунках; велике вам спасибі! бо тут без грошей ще поганше, як меж жидами. Я, нарисовавши дещо, оддавав за самую убогую ціну, так що ж – сміються! Мені здається, що якби сам Рафаель воскрес отут, то через тиждень умер би з голоду або найнявся б у татарина кози пасти. Отакі тут люде!
Шлю вам киргизького Баксу, або по-нашому Кобзаря. Коли найдеться яка добра душа, то нехай купить, зробить добрее діло, а ціну я йому кладу 50 карбованців; може, задорого, то збавте як знаєте. Буду посилать до вас усе, що зроблю вартого послать, а ви вже робіть з ними, що хочете. Ще посилаю вам оцього гарнадера (це я); згадуйте мене, дивлячись на його, друже мій добрий! Ще ви пишете, щоб розказать вам, що зо мною діялось на Аральськім морі два літа, – цур йому! бодай не діялось того ні з ким на світі! Опріч нудьги, всі лиха перебували в мене, навіть і нужа, – аж згадувать бридко!
Адресуйте ваші листи на ім'я Герна, а мого імені не пишіть: він знатиме по штемпелю. Бувайте здорові! Як будете писать В[арварі] Н[іколаєвні], то поклоніться їй од мене. Всьому дому вашому низенько кланяюсь.
Щирий до вас
Т. Шевченко
Примітки
Подається за факсимільною копією з автографа, нині не відомого (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 696).
Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1903. – № 2. – С. 65 – 66) з помилкою в даті: «29 грудня 1848 р., Оренбург».
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 358 – 359.
На самий Святвечір… подає мені ваш лист. – Цей лист від А. І. Лизогуба тепер не відомий. Зміст його почасти розкривається у даному листі Шевченка.
Герн – К. І. Герн.
Рафаель Санті (1483 – 1520) – італійський живописець і архітектор епохи Відродження.
Шлю вам киргизького Баксу, або по-нашому Кобзаря. – З наступного листа Шевченка до А. І. Лизогуба від 14 березня 1850 р. видно, що цей малюнок купив брат А. І. Лизогуба Ілля Іванович Лизогуб і надіслав автору 50 крб.
Ще посилаю вам оцього гарнадера… – Тобто автопортрет у солдатській формі.
В. Є. Шубравський
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 49 (текст), с. 346 (примітки).