Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Антон Головатий біля Неви

Тарас Шевченко. Антон Головатий біля…

Т.Г.Шевченко. Антон Головатий біля Неви. Ескіз.
[1843, січень – початок травня. С.-Петербург]. Папір, олівець. 18,9 × 12,7 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-646.

На звороті – «Смерть Івана Мазепи». За поемою К.Ф. Рилеєва «Войнаровський». Ескіз.

Очевидно, це ескіз задуманого Шевченком портрета Антона Головатого, про який він згадував у листі до Я.Г. Кухаренка від 31 січня 1843 р.:

«Я думаю його нарисовать, що він стоїть сумн[ий] коло Зимнього дворца, позаду Нева, а за Невою крепость, де конав Павло Полуботок. Поміркуйте самі, як це лучше зробить, бо мені й самому дуже хочеться кликнуть на світ Головатого».

Кошовий Чорноморського козацького війська Антон Головатий зацікавив Шевченка, напевно, після публікації 1839 р. нарису Г.Ф. Квітки-Основ’яненка [Квитка-Основьяненко Г. Головатый: Материал для истории Малороссии // Отечественные записки. – 1839. – № 10]. Його ремінісценцією став вірш «До Основ’яненка», в початковому варіанті якого поет згадував Головатого. Його він неодноразово згадував і в інших творах. Певні відомості про Головатого Шевченко міг одержати й від Я.Г. Кухаренка, наказного отамана Чорноморського козацького війська, письменника, який, очевидно, й звернувся до художника з проханням виконати портрет Головатого. З Кухаренком Шевченко особисто зустрічався в Петербурзі у 1840-х роках, листувався з ним. За процитованим вище листом, портрет мав бути літографований і поширюваний передплатникам серед чорноморського козацтва. У листі Шевченко також просив надіслати йому козацький однострій для задуманого портрета. Не відомо, чи одержав Шевченко козацький одяг, але Кухаренко передав художникові портрети Головатого. У листі до Шевченка від 18 грудня 1856 р. він писав: «Чи вцілів, брате, хоть один портрет Головатого із переданих мною тобі в Пітері? Якщо є, то пришли, будь ласка […] його родичі певно бажають» [Листи до Тараса Шевченка. – К., 1993. – С. 77].

На рисунку одяг Головатого якоюсь мірою відповідає описові Квітки-Основ’яненка у його нарисі:

«Одяг – суміш польського з татарським, у яскравих з високими підборами чоботях […] в одягові кольорів мундира тогочасного морського, в зеленому чекмені з прикрасами за армійським чином його, полковницьких галунів і білої із закинутими назад рукавами черкесці».

Датується за часом написання Шевченкового листа до Кухаренка, але не пізніше від’їзду в Україну в травні 1843 р.

Вперше згадано з назвою «Начерк чоловіка на весь зріст» [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 192. – № 420].

Вперше прокоментовано та репродуковано 1932 р. О.П. Новицьким [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С.46. – № 339. – Табл. 149].

Місця зберігання: не пізніше 1885 – збірка В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

В.О. Судак

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 284 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 452 – 453 (примітки).

Додаткові зображення