Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Портрет О.Є. Коцебу

Тарас Шевченко. Портрет О.Є. Коцебу

Т.Г.Шевченко. Портрет О.Є. Коцебу.
1843, [не пізніше травня. С.-Петербург]. Папір, акварель. 27,9 × 22,5 см. Національний музей Тараса Шевченка, № г-897.

Ліворуч унизу олівцем авторські дата і підпис: 1843. Т. Шевченко.

Твір атрибутований М.І. Мацапурою за іконографією О.Є. Коцебу – акварельним портретом роботи Є.Р. Рейтерна (зберігається в Державному Російському музеї (Санкт-Петербург), № 7574) та портретом, опублікованим у журналі «Русский художественный листок» за 1858 р. (№ 10) [Мацапура М. До історії двох портретів // Україна. – 1953. – № 2. – С. 29; Його ж. Про Шевченків портрет невідомого // Мистецтво. – 1957. – № 2. – С. 44 – 45]

Коцебу Олександр Євстахійович (1815 – 1889) – російський художник-баталіст. Одночасно з Шевченком навчався в Петербурзькій Академії мистецтв. У кінці 1841 – 1842 рр. Шевченко разом з О.Є. Коцебу та Р.К. Жуковським працювали над ілюстраціями до книжки М.О. Полевого «Історія Суворова».

Виконано портрет не пізніше травня 1843 р. – часу від’їзду Шевченка в Україну.

Твір виявив французький славіст Андре Мазон у Парижі в родині російських емігрантів. Як свідчать документи Державного літературного музею (Москва), акварель була придбана 1933 р. через радянське повпредство у Парижі за 2000 франків. Про історію пошуків і сприяння В.Д. Бонч-Бруєвича у придбанні портрета розповів Ілля Зільберштейн [Зильберштейн И. Встреча с Тарасом Шевченко // Огонек. – 1984. – № 11. – С. 24].

Вперше у літературі твір, без визначення особи портретованого, згадує В.Д. Бонч-Бруєвич [Бонч-Бруевич В.Д. Новые поступления в Московский литературный музей// Литературное наследство. – 1934. – Кн. 15. – С. 310].

Репродуковано 1935 р. з помилковою назвою «Художник-баталіст О.І. Зауервейд» [Айзеншток И. Судьба литературного наследства Т.Г.Шевченко // Литературное наследство. – М., 1935. – № 19/21. – С. 443].

Місця зберігання: до 1933 – приватна колекція (Париж); з 1933 – Державний літературний музей (Москва); з 1940 – Центральний музей Т.Г. Шевченка (Київ); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Виставки:

1939. Київ. Ювілейна Шевченківська виставка [Республіканська ювілейна шевченківська виставка в Києві: Каталог-путівник. – К., 1941. – № 117];

1984. Київ. Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження [Шевченко-художник: Каталог виставки. – К., 1986. – С. 9];

1985. Київ. Музей історії Києва. Шевченко-портретист (без каталогу).

Н.А. Оробченко

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 1, № 73 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 390 – 391 (примітки).