«Ой виострю товариша…»

Тарас Шевченко

Ой виострю товариша,

Засуну в халяву

Та піду шукати правди

І тієї слави.

Ой піду я не лугами

І не берегами,

А піду я не шляхами,

А понад шляхами.

Та спитаю в жидовина,

В багатого пана,

У шляхтича поганого

В поганім жупані

І у ченця, як трапиться,

Нехай не гуляє,

А Святе Письмо читає,

Людей поучає,

Щоб брат брата не різали

Та в москалі вдовиченка

Щоб не оддавали.

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 321) [«Мала книжка»].

Подається за цим автографом.

Автограф не датовано.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. а Часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 31 у сьомому зшитку за 1848 р., орієнтовно наприкінці 1849 – на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). Згодом, очевидно, в Новопетровському укріпленні, повернувшись до тексту, він виправив чорнилом рядок 18. До «Більшої книжки» поезію не перенесено.

Першодрук у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 534. Публікацію зроблено за «Малою книжкою» з неточністю у рядку 1 («вигострю» замість «виострю»). Того ж 1867 р. вірш з «Кобзаря» 1867 передруковано у виданні: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 245.

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 129 (канонічний текст), с. 439 (варіанти), с. 627 – 628 (примітки).