2.12.1860 р. До М. К. Чалого
|
2 декабря. |
Во имя Господнє вибачайте мені за те, що я вам пишу тепер коротенько. Єй-богу, ніколи. Передайте під розписку книгареві 100 экз[емпляров] «Кобзаря», нехай він продає його по 1 [крб.] 50 копі[йок] с вычетом 20 процентов за комиссию і нехай заплатить за транспорт. Низенько кланяюся вашій жінці, а купно і вам. Як зайде до вас брат Варфоломей, то привітайте і порадьте, що йому зробить з Прісею і Ганнусею.
До мене щодень приходить Орловський, здається, з його будуть люди. Бувайте здорові, нехай вам Бог помага на все добре. Щирий ваш
Т. Шевченко
Чом ота сука Соха не обізветься до мене?
Примітки
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 818). Рік написання встановлюється за змістом (згадка про «Кобзар» 1860 р.).
Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1895. – № 2. – с. 44).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 442.
Передайте під розписку книгареві 100 экз[емпляров] «Кобзаря»… – В листі від 13 грудня 1860 р. І. М. Сошенко сповістив Шевченка, що М. К. Чалий «получил повестку вашу и только дожидает транспорта и, получивши книги, отдаст по принадлежности, кому следует» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 174].
Як зайде до вас брат Варфоломей, то… порадьте, що йому зробить з Прісею і Ганнусею. – Див. лист до В. Г. Шевченка від 2 грудня 1860 р.
До мене щодень приходить Орловський, здається, з його будуть люди. – Учня І. М. Сошенка по 2-й київській гімназії Орловського Володимира Донатовича (1842 – 1914) рекомендував Шевченкові М. К. Чалий у листі від 16 жовтня 1860 р. від свого й І. М. Сошенка імені:
«…можно надеяться, что из него выйдет со временем замечательный художник… Примите же его, дорогой земляк, под свое покровительство, укажите ему дорогу, по которой он должен идти, будьте его наставником и руководителем» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 167].
Незважаючи на хворобу, Шевченко виконав прохання своїх київських друзів: він залишив юнака в себе на квартирі, розглянув його роботи і, переконавшись в їхній талановитості, написав листа (нині не відомого) конференц-секретареві Академії мистецтв Ф. Ф. Львову, який, всупереч існуючим правилам, без іспитів зарахував В. Д. Орловського учнем класу гіпсових голів [див.: Пимоненко А. В. В. Д. Орловський і Т. Г. Шевченко // Образотворче мистецтво. – 1940. – № 3. – С. 22 – 24]. Згодом В. Д. Орловський став визначним художником, академіком Академії мистецтв.
Соха – І. М. Сошенко.
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 213 (текст), с. 523 (примітки).