8 [октября]

Тарас Шевченко

Пользуясь хорошею погодою, я позавтракал сыто и пошел гулять. Обогнувши два раза Кремль и полюбовавшись окрестными видами и коническими старинными колокольнями, как лисица виноградом, зашел к моему поставщику чтения, к милейшему Константину Антоновичу Шрейдерсу, бывшему студенту Киевского университета и в некотором роде земляку моему. Встретил у него некоего барона Торнау, полковника генерального штаба, человека либерала, прекрасно и неутомимо говорящего. Во время последней войны он был при русском посольстве в Вене военным агентом. Следовательно, ему есть о чем говорить. Жалею, что разговор его длился не более получаса, он здесь проездом и, кроме [того], торопился на обед к губернатору.

Барон Торнау, между прочим, рекомендовал мне на всякий случай своего близкого приятеля, известного путешественника, Петра Егоровича Ковалевского, в настоящее время начальника азиатского департамента, по уверению барона, человека царем любимого, а следовательно, и много могущего.

Примітки

Шрейдерс Костянтин Антонович (? – 1894) – чиновник для особливих доручень при нижегородському генерал-губернаторі. Навчання в університеті не закінчив. Шевченко познайомився з К.А. Шрейдерсом одразу ж після приїзду до Нижнього Новгорода, а 8 січня 1859 р. поселився в його квартирі. Під час поїздок до Петербурга К.А. Шрейдерс виконував Шевченкові доручення. Його спогади лягли в основу статті Г.П. Дем’янова «Т.Г. Шевченко в Нижнем Новгороде (1857–1858)» [Исторический вестник. – 1893. – № 5, 8].

…некоего барона Торнау… – Торнау Федір Федорович (1810– 1890) – полковник Генерального штабу російської армії. Брав участь у російсько-турецькій війні 1828–1829 рр., у придушенні польського визвольного повстання 1830–1831 рр., у боях проти горців Кавказу. Під час Кримської війни в 1856 р. був російським воєнним агентом у Відні. Автор мемуарів.

Ковалевський Єгор Петрович (1811–1868) – російський дипломат, мандрівник і письменник.

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)