Байгуші
Т.Г.Шевченко. Байгуші. Папір, сепія (28,8 × 22 см). [Новопетровське укріплення] [Не пізніше осені 1853 р.]. Державний музей образотворчого мистецтва в Харкові, інв. № г – 1250.
Справа внизу червоною фарбою монограма автора: Ш.
Байгуші – в минулому найбідніші казахські діти, яким дозволялося жебрачити.
Очевидно, саме про цей малюнок Шевченко писав в листі до Бр. Залеського восени 1853 р.: «С последней почтой послал тебе Байгушей; приюти их, если можешь, где-нибудь, а перед тем, как пустишь ты их в чужие люди, сделай мне, если это не трудно, фотографические копии в величину обыкновенного конверта; мне хотелось бы подарить их А[гате Усковой], ей они очень нравятся».
Існує подібний за сюжетом малюнок.
В літературі зустрічається під назвами: «Автопортрет с детьми-киргизами» [А. М. Скворцов, Жизнь художника Тараса Шевченко, М., 1929, репр. між стор. 60 – 61], «Киргизькі діти-жебраки» [«Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 29].
Попередні місця збереження: власність родини А. О. Козачковського, Н. М. Ніколаєвської, С. К. Глеваського, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Київ, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.
І. М. Вериківська
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1964 р., т. 9, № 32 (зображення), с. 22 – 23 (примітки).