Скеля «Монах»
Т.Г.Шевченко. Скеля «Монах». Папір, акварель. [Новопетровське укріплення]. [V – X 1853].
Офорт за малюнком Шевченка та опис зображеної місцевості Бр. Залеський вмістив у своєму альбомі:
«Недалеко від Новопетровського рейду, на кам'янистому крутому березі моря, піднімається скеля «Монах» в вісімдесят футів висотою, названа так через свою форму. Вона стоїть як кам'яний сторож пустелі. Її оточують лише розкидані поодинці скелі, а біля підніжжя її вічно реве море. Мешканці укріплення, позбавлені протягом усієї зими будь-яких засобів сполучення з західним узбережжям Каспію і прагнучи дізнатися, що нового діється на білому світі, з приходом весни, як тільки зникне лід, що сковує море, вибираються на вершину «Монаха» і з нетерпінням виглядають на обрії перший парус. Звідсіля вони легко його помітять, тому що «Монах» панує над іншими скелями цього узбережжя, але ні одно судно, навіть маленький човен, не пристане до підніжжя скелі, так багато підводного каміння в оточуючих її водах» [альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, стор. 45].
Про цю скелю згадує також М. Савичев [див. газ. «Казачий вестник», Новочеркасск, 1884, № 53 – 54].
Акварель могла бути виконана не раніше травня 1853 р., коли Шевченко зблизився з родиною нового коменданта укріплення І. О. Ускова і перестав боятися з його боку особливого нагляду за собою. Не пізніше кінця жовтня цього ж року він послав її Бр. Залеському, про що останній повідомляє А. Венгржиновського листом від 17.ХІ: «Маю ще для тебе рисунки, мій Аркадію, того характеру, що й Циган, про продаж котрих буду тебе просити, але мушу їх затримати тут ще на пару тижнів».
В наступному листі від 20.II 1854 р. Залеський дає пояснення до надісланих малюнків: «На одному з цих малюнків маєш вид скелі, що називається «Монах», за декілька верстов від тієї фортеці, на другому – пристань Новопетровська, на третьому – тріо музичне в степу…» [Г. П. Паламарчук, Матеріали до біографії Шевченка за листами Бр. Залеського, «Питання шевченкознавства», в. 1, К., 1958, стор. 122].
Залеський затримав у себе на деякий час ці твори Шевченка для копіювання. В січні 1854 р. Шевченко дякує йому за це: «Еще раз благодарю тебя за копию Монаха…» Тоді ж малюнок скопіювала О. М. Бутакова, про що свідчить дальший текст листа: «Алексею Ивановичу пожелай всех благ от меня в его новой жизни; поблагодари его за память обо мне, а ее за копии с Монаха».
Мабуть, акварель була куплена самим А. Венгржиновським, тому що в листі від 8 листопада 1854 р. до Бр. Залеського Шевченко писав: «…целую трижды доброго Аркадия. Насчет Монаха напиши ему, чтобы он не беспокоился, деньги у меня пока еще имеются».
За останніми відомостями, вона знаходилася в збірці Ю. Тарновського в с Сухій біля м. Живця (Польща), а нині – у Варшавському національному музеї.
Репродукується за копією, виконаною Бр. Залеським (розмір копії 16,9 × 29), яка знаходилася в альбомі, що зберігається в Державному музеї Т. Г. Шевченка (інв. № г – 112). На монтувальному аркуші альбома написано: «Vue de Novopetrovsk sur la mer Caspienne par Zalesky».
Скелю «Монах», замальовану з іншої точки, див. також в акварелі «Мис Тюк-Карагай на півострові Мангишлак» (№ 60).
Г. П. Паламарчук
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1964 р., т. 9, № 30 (зображення), с. 21 – 22 (примітки).