Жінка в ліжку
Т.Г.Шевченко. Жінка в ліжку. [1839 – 1840. С.-Петербург].
Папір, акварель. 23,1 × 19,1 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-757.
Праворуч унизу тушшю авторський підпис: Чевченко. На звороті у правому нижньому куті напис тушшю: № 72, олівцем: 150 та нерозбірливий підпис.
На малюнку зображено, найімовірніше, Марію Яківну, згадувану в опублікованих М.К. Чалим спогадах І.М. Сошенка у рядках про його мешкання разом із Шевченком на квартирі в Марії Іванівни, – там
«жила її племінниця, сирота, дочка виборзького бургомістра, Марія Яківна, прегарненька німочка […] і я полюбив її від душі й навіть, грішна людина, подумував було з нею одружитися. Але Тарас зламав усі мої плани» [Чалый М. Иван Максимович Сошенко. – Киев, 1876. – С. 41; Спогади про Тараса Шевченка. – К., 1982. – С. 56.].
За розшуканими П.В. Журом відомостями, виборзьким бургомістром у 1816 – 1821 рр. був Якоб Європеус, дочкою якого й була Марія Яківна [Жур П. Шевченківський Петербург. – К., 1972. – С. 79]. Її вимову Шевченкового прізвища як «Чевченко» із певним сентиментом відтворив художник в авторському підписі під малюнком. Марія стала прототипом Паші у повісті «Художник».
Більш рання версія про зображену на малюнку та в повісті «Художник» Амалію Іванівну Клоберг, висловлена М.С. Шагінян [Шагинян М. Тарас Шевченко. – М., 1941. – С. 173], нині може вважатися помилковою. Її побудовано на опублікованих П.І. Зайцевим 1914 р. матеріалах, в яких наведено нотатки 1859 р. А.І. Клоберг у російсько-німецькому написанні та «написаний її ж безграмотним почерком» рахунок «Г-ну Чвченко» за придбані товари. Публікатор зазначає, що Шевченко познайомився із Клоберг після повернення до Петербурга з України, зокрема в 1859 р. [Зайцев П. Новое о Шевченке // Русский библиофил. – 1914. – № 1. – С. 19 – 20]
Датується орієнтовно за часом переїзду Шевченка у кінці 1838 р. до Сошенка та за зіставленням манери письма в акварелях 1839 – 1840 рр., зокрема «Сон бабусі та онуки», й елементів оформлення інтер’єру і реквізиту в малюнках 1840 р. – «Одаліска» та «Марія».
Вперше як фрагмент експозиції репродуковано 1934 р. [Каталог малярської творчості Т.Г. Шевченка, експонованої в Галереї. – X., 1934. – С. 18] Вперше окремо репродуковано 1941 р. М.С. Шагінян [Шагинян М. Тарас Шевченко. – Між с. 144 – 145].
Місця зберігання: збірка С.П. Яремича; 1925 подаровано ним у Всеукраїнський історичний музей ім. Т.Г. Шевченка (Київ); з 1933 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).
Виставки:
1929. Київ. Виставка українського малярства [Українське малярство XVII – XX сторіч: Провідник по виставці / Під редакцією й з вступним нарисом Федора Ернста. – К., 1929. – С. 57. – № 329];
1964. Київ – Москва. Ювілейна Шевченківська виставка [Юбилейная художественная выставка, посвященная 150-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко: Каталог. – Киев, 1964. – С. 6].
Н.М. Клименко
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 58 – 59 (зображення), с. 373 – 374 (примітки).