Марія
Т.Г.Шевченко. Марія. За поемою О.С.Пушкіна «Полтава».
1840. [С.-Петербург]. Папір, акварель, бронза. 24,7 × 20,1 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-221.
Ліворуч унизу червоною аквареллю авторські дата і підпис: 1840. Шевченко.
На звороті олівцем напис: Т. Schevchenko. Подібний напис є на звороті малюнка «Циганка-ворожка».
Зображено сповнену драматизмом сцену – мати прийшла просити дочку умовити гетьмана Мазепу врятувати її батька, Василя Кочубея, якого мали скарати на смерть.
Малюнок міг готуватися для альманаху «Утренняя заря», який видавав В.А. Владиславлєв у 1839 – 1843 рр. Шевченко для цього видання тоді вже виконав дві акварельні копії з творів К.П. Брюллова – «Перерване побачення» і «Сон бабусі та онуки». Ці твори Шевченка разом із творами інших художників – його сучасників, репродукованими в альманасі, зберігалися в альбомі В.А. Владиславлєва [Судак В.О. Сторінки діяльності Шевченка-ілюстратора // Народна творчість та етнографія. – 1989. – № 1. – С. 3 – 4].
Спираючись на повідомлення у пресі 1841 р. про підготовку малюнків до майбутнього видання творів О.С.Пушкіна [Художественная газета. – 1841. – № 13. – С. 8], В.М.Яцюк висловив довільне припущення, що акварель призначалася як ілюстрація до цього видання [Яцюк В. Шевченкова акварель «Марія» // Образотворче мистецтво. – 1983. – № 2. – С. 23].
Окремі елементи інтер’єру та реквізиту використані також в акварелях «Жінка в ліжку», «Одаліска» та в ілюстрації до «Історії Суворова» – «Суворов у Людовіка XVIII».
Вперше малюнок опубліковано І.Я. Айзенштоком із назвою «Марія» [Айзеншток И. Судьба литературного наследства Т.Г.Шевченко // Литературное наследство. – М., 1935. – № 19/21. – С. 425].
Зберігся ескіз до малюнка.
У літературі згадується з назвами: «Мотря Кочубей у палатах Мазепи» [Раєвський С.Є. Життя і творчість художника Тараса Шевченка. – X., 1939. – Табл. II]; «Сон Марії» [Калаушин М.М. Шевченко в портретах и иллюстрациях. – Л., 1940. – С. 47]; «Сцена из “Полтавы”» [Коростин А., Стернин Г. Герои Гоголя в русском изобразительном искусстве XIX века // Литературное наследство. – М., 1952. – Т. 58. – С. 840].
Місця зберігання: власність В.А. Владиславлєва; згодом – К.Т. Солдатьонкова; з 1901 – В.І. Солдатьонкова; 1925 – від Н.Г. Солдатьонкової надійшов до Державного музею образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна (Москва); згодом – до Всеросійського музею О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).
Виставки:
1937. Москва. Виставка пам’яті О.Пушкіна [Каталог выставки к 100-летию со дня смерти А.С. Пушкина. – М., 1937. – С. 31];
1951. Москва. Виставка образотворчого мистецтва УРСР [Выставка изобразительного искусства Украинской ССР. Живопись, скульптура, графика: Каталог. – Киев, 1951. – С. 105];
1964. Київ – Москва. Ювілейна Шевченківська виставка [Юбилейная художественная выставка, посвященная 150-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко: Каталог. – Киев, 1964. – С. 6];
1968. Прага. Шевченківська виставка [Taras Ševčenko: Výstava o životĕ a díle. – [Прага, 1968]. – № 7/1];
1984. Київ. Шевченко-художник. До 170-річчя від дня народження [Шевченко-художник: Каталог виставки. – К., 1986. – С. 8].
В.О. Судак
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 72 – 73 (зображення), с. 378 – 379 (примітки).