Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Портрет І.А. Крилова

Тарас Шевченко. Портрет І.А. Крилова

Т.Г.Шевченко. Портрет І.А. Крилова. Копія з твору К.П.Брюллова.
[1839 – 1841, не пізніше початку травня. С.-Петербург].
Папір, акварель. 24,6 × 19,5 см.
Всеросійський музей О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург), № п-3552.

На паспарту, з яким портрет надійшов до Пушкінського дому, напис чорнилом: Акварель К.П. Брюллова – 1768 – И.А. Крылов – 1844. Собрание А.Ф. Онегина.

Довільна копія з незакінченого портрета Івана Андрійовича Крилова (1769 – 1844) роботи К.П.Брюллова (1839. Полотно, олія. 102 × 86,2 см. Державна Третьяковська галерея (Москва), № 5050). У Всесоюзному музеї О.С. Пушкіна її атрибутовано як твір невідомого художника першої половини XIX ст. школи К.П. Брюллова.

Вперше як твір Шевченка згадується в статті А.А. Фоміна «Поет і король» [Фомин А.А. Поэт и король // Русский библиофил. – 1912. – № 7/8. – С. 174], де опубліковано лист В.А. Жуковського від 7 червня 1848 р. до прусського короля Фрідріха-Вільгельма IV із пропозицією придбати в нього збірку з 354 творів російських та зарубіжних художників, серед яких означено два малюнки, зокрема «Schevchenko – “Portrait de Kriloff”, une scene» [«Шевченко – “Портрет Крилова”, сцена» (франц.)]. М. І. Мацапура на підставі даних історії побутування портрета та порівняння манери його виконання і технічних прийомів із Шевченковими акварельними портретами А.І. Лагоди, М.П. Соколовського, М.О. Луніна, портретом невідомого атрибутує його як копію роботи Шевченка [Мацапура М.І. Портрет І.А. Крилова пензля Т.Г. Шевченка // Тарас Шевченко-художник. – К., 1963. – С. 113 – 121].

Датується орієнтовно з огляду на те, що Брюллов почав працювати над портретом І.А. Крилова 1839 р., а на початку травня 1841 р. В.А. Жуковський, якому належав портрет, виїхав за кордон і на батьківщину більше не повертався.

Вперше твір репродуковано 1963 р. М.І. Мацапурою [Там само. – Між с. 112 – 113].

Місця зберігання: власність В.А. Жуковського; з 1852 – П.В. Жуковського; з 1912 – О.Ф. Онегіна; з 1928 – Пушкінський дім АН СРСР (Ленінград), з 1953 – Всеросійський музей О.С. Пушкіна (Санкт-Петербург).

Виставка: 1930. Ленінград. Виставка зібрань О.Ф. Онегіна [Пушкинский дом. Выставка собраний А.Ф. Онегина. – Л., 1930. – С. 5].

М.А. Корнійчук

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 76 – 77 (зображення), с. 380 – 381 (примітки).