6. «Ой три шляхи широкії…»

Тарас Шевченко

Ой три шляхи широкії

На чужину з України

Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший –

Молоду дівчину.

Посадила стара мати

Три ясени в полі.

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині…

А дівчина заручена –

Червону калину.

Не прийнялись три ясени,

Тополя всихала,

Повсихали три явори,

Калина зов’яла.

Не вертаються три брати.

Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками

В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати

А дівчину заручену

Кладуть в домовину.

Не вертаються три брати,

А три шляхи широкії

Терном заростають.

Примітки

Джерела тексту:

– чистовий автограф в окремому рукопису циклу «В казематі» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 69, с. 2) [Окремий рукопис];

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 36–37) [«Мала книжка»];

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 73 – 74);

– першодрук у журналі «Основа» (1861. – № 1. – С. 5–6).

Подається за «Більшою книжкою». Недописане слово в рядку 31 «шля[хи]» доповнюється за контекстом. Автографи не датовані.

Датується за місцем автографа в окремому рукопису циклу «В казематі» та часом ув’язнення Шевченка з 17 квітня по 30 травня 1847 р. у казематі III відділу, орієнтовно: 17 квітня – 19 травня 1847 р., С.-Петербург.

Первісний автограф не відомий. До найранішого відомого рукопису циклу «В казематі» вірш переписано між поезіями «Чого ти ходиш на могилу?» і «Весеннє сонечко ховалось…» («Н. Костомарову»). Остання з них в окремому автографі (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 2, № 2) має дату «1847 мая 19». З цього рукопису Шевченко після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849 (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше 23 квітня – дня арешту поета), переписав вірш у складі циклу «В казематі» (під № 6) з кількома виправленнями в рядках 2, 4, 26, 30 та без чотирьох останніх рядків (після рядка 32) до «Малої книжки» (до третього зшитка за 1846–1847 рр.). Одразу ж виправивши рядки 2 і 4 вдруге, поет повернувся до попередніх їхніх варіантів. 18 березня 1858 р., під час перебування в Москві, Шевченко переписав вірш з виправленням у 30-му рядку з «Малої книжки» до «Більшої книжки».

Першодрук здійснено за «Більшою книжкою» з різночитанням у передостанньому, 32-му рядку («І три шляхи широкії» замість «А три шляхи широкії», як було у «Більшій книжці»), в «Основі».

Влітку 1856 р., не пізніше 15 серпня, список з чистового рукопису-автографа циклу «В казематі» (крім поезії «Не спалося, а ніч, як море…»), що належав тоді В. В. Тарновському-молодшому, зробив П. О. Куліш (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 77, с. 13-–14). Його текст ідентичний тексту рукопису-автографа циклу «В казематі».

З «Малої книжки» вірш переписано в складі циклу «В казематі» до рукописного списку невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що згодом належав Л. М. Жемчужникову і тепер не відомий. Різночитання 11–12-го рядків з нього подав О. Я. Кониський:

А невістка під горою

Високу тополю

[Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1901. – Кн. 1. – С 9].

Відомі списки у рукописних збірках: «Кобзар» 1861, що належав І. П. Левченкові (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 1, № 3, с. 477–478), «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 1, № 4, арк. 36 звор. – 37 звор.), «Кобзар» 1865, переписаний Д. Демченком (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 81, 21–22), «Кобзар» 1866 (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 842, арк. 234–235), у примірнику «Кобзаря» 1860 з рукописними вставками, що належав Л Г. Лопатинському (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 535, с 136), список І. Рудинського 1862 р. (Центральний державний історичний архів України у Львові у Львові, ф. 309, оп. 1, № 1814). Список М. І. Павлика (Центральний державний історичний архів України у Львові у Львові, ф. 160, № 39, с. 5) має назву «Три шляхи».

Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 393–394 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. – Львів. – Т. 1. – С 170 (в обох виданнях подано за першодруком).

В. Є. Шубравський та В. С. Бородін

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 16 (канонічний текст), с. 382 (варіанти), с. 558 – 560 (примітки).