Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Інтродукція

Тарас Шевченко

Була колись шляхетчина,

Вельможная пані:

Мірялася з москалями,

З ордою, з султаном,

З німотою… було колись…

Та що не минає?

Було, шляхта, знай чваниться,

День і ніч гуляє, –

Та королем коверзує,

Не кажу Степаном,

Або Яном Собієским,

Ті два незвичайні.

А іншими!., небораки

Мовчки пановали.

Сейми, сеймики ревіли:

Сусіди мовчали,

Дивилися, як королі

Із Польщі втікають,

Та слухали, як шляхетство

Навісне гукає.

«Nie pozwalam!», «Nie pozwalam!»

Шляхта репетує,

А магнати палять хати,

Шабельки гартують.

Довго таке робилося,

Поки не в Варшаві

Запановав над ляхами

Понятовський жвавий.

Запановав та й думав шляхту

Приборкать трошки… не зумів –

Хотів добра, як дітям мати,

А може й ще чого хотів.

Єдине слово «nie pozwalam»

Хотів у шляхти одібрать,

А потім… Польща запалала,

Шляхта сказилася… кричать

«Слово гонору, дарма праця,

Поганець, наймит москаля».

На гвалт Пулавського і Паца

Встає шляхетськая земля

І разом сто конфедерацій (1).

Розбрелись конфедерати

По Польщі, Волині,

По Литві, по Молдаванах

І по Україні

Розбрелися, та й забули

Волю рятувати,

Полигалися з жидами

Та й ну руйнувати.

Руйнували, мордували,

Церквами топили…

А тим часом гайдамаки

Ножі освятили.


Приписи Т.Г.Шевченка

1. Энциклопедический лексикон, том 5. Барская конфедерация и «Historya Królestwa Polskiego» J. S. Bandtkie, tom 2.