23.03.1860 р. До В. Г. Шевченка

Чого се ти замовк, мов тобі заціпило? Чи не завадила тобі ота казань, що ти для мене так мудро скомпонував? Спасибі тобі, брате мій рідний, друже мій єдиний! Брехня цьому! Я тілько не фарисей, не идолопоклонник такий, як оті християни – сіпаки і брехуни. Собака погавка, а вітер рознесе.

В послідньому письмі просив я тебе, щоб ти мені швиденько [написав] о Микиті, Йосипі і Ярині і об їх дітях і грунтах. Робота моя об їх волі аж шкварчить, а ти анітелень!

Чи ти вмер, чи тілько ще занедужав? Чи, може, крий Боже» запишався? Пиши ж мені все, та пиши гарненько.

А надто о Хариті: чи ти казав їй про мене і що вона тобі сказала? Будь ласкав, поверни цим ділом на мою руку, а то не втерплю – одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде.

Ще ось що: як будуть питать брата Йосипа, на чиїм він грунті живе, то нехай скаже – на своїм. За грунти положена якась плата, то сестрі Катерині доведеться потім платить, а тепер Йосипові без плати оддадуть. А тим часом не знаю, як ще воно зробиться.

Чи ти зробив що з Понятовським або з Трощинським? Якщо ні, то чи не зробиш чого з Змієвським? От би добре було! А дубового, кленового, липового й ясенового – певне, не придбав?

Що тобі Бог послав, чи дочку, чи сина? Зови мене в куми.

Чи получаєш ти книжки, що я тобі посилаю?

Яке здоров'я твоєї жінки, а моєї сестри?

Чи приїдуть твої хлопці і дівчата на святки додому? Для Прісі єсть у мене гостинець, та нехай перше прочитає добре Робінзона Крузо.

Чи Вася вже вчиться письму?

Бувай здоровий з жінкою і з діточками. Пиши до мене швидче, бо я трохи не одурів, ждучи твого письма о братах і о Хариті.

Примітки

Подається за першодруком у журналі «Основа» (1862. – № 6. – с. 13 – 14); рядок, який у першодруці має вигляд: «Робота моя аж шкварчить», подається за публікацією в журналі «Правда» (1875. – № 23. – с. 930): «Робота моя об їх волі аж шкварчить»; в рядках: «А дубового, кленового, липового й осинового – певне не придбав?» написання «осинового» уніфікується за аналогією з листами до В. Г. Шевченка від 29 липня і 25 серпня 1860 р.: «ясенового» (Основа. – 1862. – № 6. – с. 20, 22).

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 435 – 436.

Відповідь на лист В. Г. Шевченка від березня 1860 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 147].

Чи не завадила тобі ота казань, що ти для мене так мудро скомпонував? – Відповідь на пораду В. Г. Шевченка в згаданому листі (з якого нині відомий лише уривок) написати «молитву або оду та й надруковать у всіх журналах. Бо я що дня Божого чую таке про тебе… – Щоб тебе люде не цурались – потурай їм, брате».

В послідньому письмі просив я тебе… – Див. лист до В. Г. Шевченка від 18 лютого 1860 р. та примітку до нього.

Робота моя об їх волі аж шкварчить… – У лютому 1860 р. Товариство для допомоги нужденним літераторам і вченим почало клопотатися про звільнення родичів Шевченка з кріпацтва. 4 березня 1860 р. І. С. Тургенев звернувся з листом до О. О. Оболонського, в журналі якого («Народное чтение») була опублікована автобіографія Шевченка, з проханням подати йому відомості про родичів поета [Тургенев И. С. Полное собр. сочинений и писем. – Т. 4. – С. 46], 20 березня він вніс на розгляд Комітету товариства колективний лист до поміщика Фліорковського з проханням звільнити від кріпосної залежності Шевченкових братів і сестру [див.: Киевская старина. – 1890. – № 2. – с. 335 – 337].

Харита – X. В. Довгополенко.

…чи ти зробив що з Понятовським або з Трощинським? – Див. листи до В. Г. Шевченка від 7 грудня 1859 р., 1 лютого та середини лютого 1860 р.

…чи не зробиш чого з Змієвським? – Див. лист до В. Г. Шевченка від 12 січня 1860 р. та примітку до нього.

Що тобі Бог послав, чи дочку, чи сина? – У В. Г. Шевченка народилася дочка Софія.

Чи приїдуть твої хлопці і дівчата на святки додому? – Йдеться про Великодні канікули. Великдень у 1860 р. припадав на 3 квітня.

Для Прісі єсть у мене гостинець, та нехай перше прочитає добре Робінзона Крузо. – Див. лист до В. Г. Шевченка від 10 вересня 1859 р.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 196 – 197 (текст), с. 491 – 492 (примітки).