29.06.1860 р. До В. Г. Шевченка

Сьогодня в Корсуні премерзенне свято, а в моїй тихій хаті і такого, благодарить Бога, нема. Добре б ти зробив, якби догадався та привітав од мене оту шляхту, мною знаємую лично; а вона сьогодня вся повинна бути у Корсуні. Сьогодня, певно, буде там і Наталка Шулячівна, то ти, яко чоловік не без розуму, поклонися їй од мене, а більше анітелень. Коли так зробив, то зробив добре. Я її добре не розгледів, здається, трошки педантка і не дуже чепурна; а нечепурна жінка і циганові не дружина. На ту весну, Бог поможе, приїду подивлюся та пораджуся з сестрою і з тобою, а поки що, коли трапляється їй хороший, неледачий чоловік, то нехай їй Бог помагає. Шкода, що ота Харита зледащіла, а мені б луччої жінки і на край світа шукать не треба.

Чи був ти у Рудяках? Що ти там бачив і чи зробив що з тим паном Трощинським? Напиши мені швиденько.

Ще ось що: на тім тижні президент общества літературного получив письмо од Фліорковського. Він пише, що братів і сестру Ярину з дітьми випускає на волю без грунтів і без землі безплатно: але вони не беруть такої поганої волі – і добре роблять.

Як ще не був, то незабаром буде у тебе Новицький. Добре б ти зробив, якби вкрав у Лопухіна день або й другий та поїхав з Новицьким у Жаботин, та вдвох би сказали отому дурневі, щоб він не боявся керелівчан, а положив би яку хоче плату за грунти і за землю (не менше чотирьох десятин на душу) і щоб зараз же написав тому ж президенту Є. П. Ковалевському.

Поцілуй за мене свою жінку, Йосипка, дівчат і хлопців, коли вони дома. Керелівчанам скажи, щоб вони на ту погану безземельну волю не дуже квапились.

Чи бачився ти з Кулішем, і що зроблено з хатиною і садочком над Россю, і де те добро: чи в самому Корсуні, чи недалеко його? Напиши мені. Подякуй ще раз отого пана за сукно на свитку; а свитка, як пошита, то нехай у тебе жде мене, твого брата і друга Т. Шевченка.

Примітки

Подається за першодруком у журналі «Основа» (1862. – № 6. – с. 18 – 19). Рядок «та вдвох сказали б отому дурневі, щоб він не боявся керелівчан» відновлюється за публікацією листа в журналі «Правда» (1875. – № 24. – с. 968). В «Основі» лайливий вислів на адресу поміщика В. Е. Фліорковського було пом’якшено: «сказали б отому панові…»

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори; В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 438 – 439.

Відповідь на лист В. Г. Шевченка від 17 травня 1860 р., з якого відомий уривок [Листи до Тараса Шевченка. – с. 150].

Сьогодня, в Корсуні, премерзенне свято… – День Петра й Павла, іменини князя Павла Петровича Лопухіна (1788 – 1873), на які до Корсуня з’їжджалися сусіди-поміщики.

Сьогодня, певно, буде там і Наталка Шулячівна… – В листі від 17 травня 1860 р., уривок з якого навів М. К. Чалий у примітках до першодруку листа Шевченкові від 29 червня 1860 р., В. Г. Шевченко пропонував посватати Шевченкові гувернантку своїх дітей:

«Коли хочеш, я зроблю так, що моя жінка висватає тобі Наталку Ш[улячівн]у: людина з розумом і серцем – можна з нею жить до смаку» [Основа. – 1862. – № 6. – с. 18].

Шкода, що ота Харита зледащіла… – У тому ж листі В. Г. Шевченко натякнув на непорядну поведінку Харитини Довгополенко:

«Харита вернулась з Києва, але розуму й гич не прибуло. Після того, як я з нею побалакав за тебе, мов не та дівчина стала; де взялись у свині роги, так що ні приступу: зробилась грубіянка, без спросу шляється, приходить спать тоді, як вже всі поснули, одкрилось, що вона завела романси з писарем…».

Чи був ти у Рудяках? чи зробив що з тим паном Трощинським? – Див. лист до В. Г. Шевченка від 15 травня 1860 р.

…на тім тижні президент общества літературного получив письмо од Фліорковського. – На лист комітету Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим від 19 березня 1860 р. з проханням звільнити родичів Шевченка поміщик В. Е. Фліорковський відповів 19 травня 1860 р., висловивши готовність надати їм волю, але без землі, та 6 червня 1860 р., сповістивши, що Шевченкові родичі від звільнення без землі відмовилися [Киевская старина. – 1890. – № 2. – с. 335].

Ярина – Я. Г. Бойко.

Як ще не був, то незабаром буде у тебе Новицький. – Див. лист до В. Г. Шевченка від 15 травня 1860 р.

…поїхав з Новицьким у Жаботин, та вдвох би сказали отому дурневі… – Йдеться про власника Кирилівки поміщика В. Е. Фліорковського, який жив у Жаботині.

Чи бачився ти з Кулішем, і що зроблено з хатиною і садочком над Россю… – Запитання пов’язане з листом В. Г. Шевченка від липня 1860 р., в якому він сповіщав:

«Отже, я виторгував хатину з садочком над самою Россю для Пантелеймона Александровича та й написав до його в Борзну, а він, мабуть, ще й досі туда не приїхав, бо нічогісінько мені не пише. А тим часом, як не пришле 400 карбов[анців], то хату хтось інший купить. Хатка хоч поганенька, але садочок і вода то вже таке хороше, що нікуди…» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 154].

Поцілуй за мене свою жінку… – О. А. Шевченко.

Подякуй ще раз отого пана за сукно на свитку… – Про кого йдеться – не встановлено.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 202 (текст), с. 500 – 501 (примітки).