30.07.1860 р. До М. Я. Макарова

Бог в лиці Надежды и Александры Михайловны помагає мені одружиться з вашою дочкою і сестрою Ликерею, помагайте ж і ви вкупі з Варварою Яковлевною. Бо вона (Ликеря) 28 июля при купних наших друзьях сказала мені, що без братнього і батьківського вашого святого слова вона не дасть мені свого такого ж слова (розумна і щира душа). Вертайтеся ж швидче до нас та поблагословіть і одружіть Ликерю з Тарасом, з вашим искреннейшим другом. А поки що буде, напишіть їй і мені вашу і думу і пораду.

Искренний ваш Т. Шевченко

Р. S. Як побачите Марью Александровну, то поцілуйте її гарненько за мене.

Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 184).

Вперше надруковано в книзі: Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка. – С. 163.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 192.

…в лиці Надежды и Александры Михайловны… – Забіли Надії Михайлівни (1826 – ?) та О. М. Куліш, сестер В. М. Білозерського. На їхній дачі в Стрельні під Петербургом жила Ликера Полусмакова в зв’язку з від’їздом за кордон родини Карташевських, в якій вона служила.

…одружиться з вашою дочкою і сестрою Ликерею… – Полусмакова (Полусмак) Ликера Іванівна (1840 – 1917), кріпачка поміщиків Макарових, родом з-під Ніжина. Відпущена на волю, вона була служницею в сім’ї сестри М. Я. Макарова – В. Я. Карташевської; буваючи тут на літературних вечорах, Шевченко й познайомився з Ликерою.

Варвара Яковлевна – В. Я. Карташевська.

…28 июля при купних наших друзьях… – В листі до М. Я. Макарова від 3 серпня 1860 р. О. М. Куліш зазначала, що освідчення Шевченка відбулося 27 липня 1860 р. – в день іменин П. О. Куліша, що, крім неї та Н. М. Забіли, на дачі в Стрельні були в той день її брати Василь та Віктор Білозерські, а також М. Т. Симонов (Номис) [Дорошкевич О. Трагедія самотнього чуття // Життя й революція. – 1926. – № 9. – С. 78].

…без братнього і батьківського вашого святого слова вона не дасть мені свого такого ж слова… – Того ж дня Ликера звернулася з листом до М. Я. Макарова (текст записаний з її слів О. М. Куліш з власноручним підписом Ликери):

«…Когда он мне предлагал, то я не могла решиться без вашего позволения… Я согласна за него идти, если вы позволите, без вашего позволения я не решаюсь» [Дорошкевич О. Трагедія самотнього чуття // Життя й революція. – 1926. – № 9. – с. 76].

…напишіть їй і мені вашу і думу і пораду. – М. Я. Макаров відповів Шевченкові та Ликері листами від 13 серпня 1860 р. з Аахена, в яких хоча й не заперечував проти їх одруження, але просив добре все зважити, не поспішати й дочекатися його повернення.

Як побачите Марью Александровну, то поцілуйте її гарненько за мене. – Марко Вовчок теж негативно поставилася до Шевченкового наміру одружитися з Ликерою й просила М. Я. Макарова запобігти цьому.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 205 (текст), с. 505 – 507 (примітки).