Розмова з абатом

Т.Г.Шевченко. Розмова з абатом.
[1842, не пізніше вересня. С.-Петербург].
Подається за політипажем. 6,5 × 9 см.
Репродуковано на сторінці 280 книжки «Історія Суворова».

Рисунок Шевченка, за яким виготовлено гравюру, датується орієнтовно серпнем – вереснем 1842 р.

Ілюстрація до тексту на сторінці 280 книжки, де йдеться про старого абата Ст.-Готардського капуцинського монастиря, який привітно зустрів Суворова, відслуживши молебень у церкві. Він дружньо розмовляв із полководцем і читав йому вірші Вергілія.

Ілюстрація не має підпису Шевченка, проте його авторство підтверджується спільністю цієї ілюстрації з іншими, підписаними, зокрема в зображеннях постаті та обличчя Суворова, постатей абата й героя твору «Католицький чернець». Постать солдата на другому плані схожа з такою ж на етюді до рисунка, другий солдат нагадує козака, зображеного на ілюстрації «Дерева вольності зрубано».

27 липня 1843 р. оголосили в пресі про розсилання передплатникам третього випуску «Історії Суворова» [Северная пчела. – 1843. – 27 июля], де ілюстрацію репродуковано вперше.

Вперше згадано як твір Шевченка В.О. Судак [Судак В.О. Участь Шевченка в ілюструванні російських книжкових видань // Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка. – К., 1959. – Вип. 1. – С. 37].

Згадується з назвою «Суворов розмовляє з абатом» [Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1961. – Т. 7, кн. 1. – С. 25. – № 64].

В.О. Судак, Л.Д. Зінчук

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 162 – 163 (зображення), с. 412 (примітки).