Біля труни полководця Лаудона
Т.Г.Шевченко. Біля труни полководця Лаудона.
[1842, не пізніше вересня. С.-Петербург].
Подається за політипажем. 9,2 × 8 см.
Репродуковано на сторінці 296 книжки «Історія Суворова».
Посередині внизу підпис Шевченка: Т.Ш.
Рисунок Шевченка, за яким виготовлено гравюру, датується орієнтовно серпнем – вереснем 1842 р.
Ілюстрація до тексту на сторінках 296 – 297 книжки. Йдеться про те, як, повертаючись із Швейцарського походу, Суворов відвідав склеп у Нейтітшені (нині Новий Йичин), де похований його сучасник, австрійський генералісимус Лаудон. «Склепіння, – писав К.В. Широцький, – заставляє пригадати аналогічний мур у тій печері, де Шевченко посадив свого ченця-капуцина» [Широцький К. Т. Шевченко як ілюстратор // Шевченківський збірник. – СПб., 1914. – Т. 1. – С. 106] у гравюрі «Католицький чернець».
27 липня 1843 р. оголосили в пресі про розсилання передплатникам третього випуску «Історії Суворова» [Северная пчела. – 1843. – 27 июля], де ілюстрацію репродуковано вперше.
Згадується з назвами: «Суворов перед надгробком Лаудона у Нейтітгені» [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С. 43. – № 322]; «Суворов у склепі перед труною австрійського генералісимуса Лаудона» [Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1961. – Т. 7, кн. 1. – С. 25. – № 65].
В.О. Судак, Л.Д. Зінчук
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 164 – 165 (зображення), с. 412 – 413 (примітки).