Тріо
Т.Г.Шевченко. Тріо. Папір, сепія (18,3 × 25,4 см). [VI – VIII 1851]. Державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР, Київ, інв. № г – 298.
На звороті олівцем рукою Бр. Залеського напис: Киргизька мелетъ хлебъ на ручномъ жернове а мужъ тренькаетъ на нехитромъ инструменте BZ.
Назву сепії встановлено на підставі листа Бр. Залеського до А. Венгржиновського від 21.II 1854 р., де він дає опис цього малюнка: «Тріо музичне в степу, що складається з киргиза, що грає на балалайці, жінки, що меле на жорнах, і корови, що ричить» [«Питання шевченкознавства», в. 1, К., 1958, стор. 122].
Малюнок датовано на підставі листа Бр. Залеського до Шевченка від 2.VI 1859 р., з якого видно, що Бр. Залеський в 1851 р. (під час експедиції в Кара-Тау) зробив копію з малюнка Шевченка «Тріо»:
«Трио твое, друже мой, не знаю, где находится, может быть ты с ним встретишься теперь на родине. Но у меня есть копия, но лишь та, которую я делал в Кара-Тау, я ее сохранил на память о тебе, друже мой; она, натурально, не заменит оригинала, но ты ее теперь исправишь» [«Из переписки Т. Г. Шевченка с разными лицами», «Киевская старина», 1897, кн. III, стор. 474].
Малюнок міг бути виконаний лише в час тривалої зупинки експедиції, коли Шевченко одержав можливість ближче познайомитись з місцевим населенням, тобто не раніше прибуття в долину Апазир.
В літературі малюнок відомий під назвами: «Внутренность кибитки киргизов» [В. Г[орленко], Картины, рисунки и офорты Шевченко, «Киевская старина», К., 1888, кн. VI, стор. 82], «Молодий киргиз у кибитці грає на домрі» [«Малюнки Т. Шевченка», вип. 1, СПб., 1911, табл. 10], «Киргиз грає на домрі» [О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів – Москва, 1914, табл. 63], «Киргизька родина» [Л. Ревуцький, Шевченко і народна пісня, X., 1930, між стор. 33 – 34], «Киргизька родина в юрті» [«Т. Г. Шевченко. До 125-річчя з дня народження. Матеріали для проведення ювілею в бібліотеках», К. – X., 1930, стор. 38].
М. Г. Бурачек [«Великий народний художник», X., 1939] та інші дослідники помилково ототожнювали цей малюнок з малюнком «Казахський бакса» 1849 р.
Начерки до малюнка «Тріо» (голова корови, теля) див. № 108.
За останніми відомостями, оригінал малюнка «Тріо» знаходився в збірці Ю. Тарновського в с. Сухій біля м. Живця (Польща), а нині – у Варшавському національному музеї.
Попередні місця збереження: власність В. М. Лазаревського, Д. С Лазаревського, збірка Є. Є. Рейтерна, Державний російський музей, Ленінград, Інститут Тараса Шевченка, Харків – Київ, Галерея картин Т. Г. Шевченка, Харків.
Г. П. Паламарчук, К. В. Чумак
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1964 р., т. 9, № 5 (зображення), с. 7 – 8 (примітки).