Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Автопортрет у білому кашкеті (монохромний)

Т.Г.Шевченко (?). Автопортрет у білому…

Т.Г.Шевченко (?). Автопортрет у білому кашкеті.
[Оренбург]. [XI 1849 – IV 1850]. Папір, олія (26.1 × 20.1 см).

Після повернення з Аральської експедиції в Оренбурзі Шевченко жив на квартирі К. І. Герна. Як видно з листа останнього до М. М. Лазаревського, Шевченко «много рисовал, в особенности портреты… Начал масляными красками писать портрет мой и жены моей» («Киевская старина», 1899, кн. II, стор. 68). В цей же період Шевченко намалював кілька автопортретів, які подарував своїм знайомим.

До цього ж часу можна віднести три олійних автопортрети Т. Г. Шевченка, а саме: даний портрет у білому кашкеті, його повторення та портрет у чорному кашкеті. Окремі дослідники датують ці портрети часом перебування художника в Аральській експедиції.

За спільністю деталей з оригінальним автопортретом – сепією 1849 – 1850 рр. – можна визнати, що цей автопортрет, як і наступний, є авторським повторенням, що, однак, вимагає додаткового дослідження.

Місцезнаходження оригіналу не встановлено. З літературних джерел відомо, що раніше портрет був власністю Н. П. Тринклера.

Описано та репродукується за книжкою О. Новицького «Шевченко як маляр» (Львів – Москва, 1914, стор. 4).

Про ці портрети та подібні до них див. М. Мацапура, Портрети Шевченка (журн. «Україна», 1960, № 5, стор. 8).

Є. О. Середа

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 8, № 191 (зображення), с. 67 (примітки).

Портрет Тараса Григоровича Шевченка.
Картон, овал, олія (26,1 × 20,1 см).

Портрет цей є вільною копією автопортрета Т. Г. Шевченка, виконаного сепією, що нині зберігається у Львівському державному обласному музеї українського мистецтва.

Як твір Шевченка репродукований в збірнику «На спомин 50-х роковин смерті Тараса Шевченка» (Москва, 1914, стор. 17). Під репродукцією зазначено: «Автопортрет (?) времени Аральской экспедиции (Прин. проф. Н. П. Тринклеру)». В книзі О. П. Новицького «Тарас Шевченко як маляр» (Львів – Москва, 1914, стор. 4) зазначено: «Автопортрет часу Аральської експедиції. Олійними фарбами. Власність д-ра Н. П. Тринклера».

Портрет, як це видно з репродукцій, дуже попсований, на ньому багато дряпин, кракелюр, потертостей і місцями випадання фарби, що в значній мірі порушує саму форму деяких деталей портрета [див. М. Мацапура, «Портрети Т. Г. Шевченка», журн. «Україна», 1960, № 5, стор. 8].

Сучасне місце збереження даного портрета невідоме.

М. І. Мацапура

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, с. 105 (примітки).

Отже, думки видавців 1960-х років щодо цього твору розділились: одні вважали його твором самого Шевченка, а другі рішуче заперечували його авторство.