Обжинки. Пожежа. Сліпа з дочкою та інші ескізи
Т.Г.Шевченко. Обжинки. Пожежа. Сліпа з дочкою та інші ескізи.
[1841, кінець – 1842, перша половина. С.-Петербург].
Папір, олівець, сепія. 26,4 × 36,5 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-414.
На звороті – «Дід». Етюд до картини «Катерина». «Рукав жіночої сорочки». Етюд до картини «Панна Сотниківна». Інші начерки.
На сторінці праворуч угорі позначено чорнилом: 102; праворуч унизу олівцевий напис Г. Честахівського: ч. 97 (реєстраційний номер за його описом).
Найвиразнішими є три ескізи, пов’язані із сюжетом поеми «Слепая» (або драми «Слепая красавица», що їй передувала).
Посередині сторінки – ескіз ілюстрації до «Історії Суворова» – «Суворов у труні»; нижче праворуч – сюжет «Подяка від кардиналів» та начерк постаті одного з кардиналів (під ним олівцевий напис рукою Шевченка: гнучокъ). Ліворуч унизу – начерки групи селян; угорі посередині – чоловік у кріслі, можливо, начерк ескізу ілюстрації «Останні дні Суворова».
Датуються відповідно до часу праці над драмою «Слепая красавица» (грудень 1841 р.) та поемою «Слепая» (перша половина 1842 р.), а також виконання у 1842 р. ілюстрацій до «Історії Суворова».
До наукового обігу введено 1900 р. [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С. 174. – № 172]
Вперше описано та репродуковано 1932 р. О.П. Новицьким [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С 40 – 41. – № 296. – Табл. 325].
На підставі аналізу композиції та стилістичних особливостей ескізу «Обжинки» С.Є. Раєвський намагався довести, що його було покладено в основу нібито парної до полотна «Катерина» олійної картини, виконаної за поемою «Слепая» [Раєвський С. Слідами загубленої картини // Збірник праць п’ятнадцятої наукової шевченківської конференції. – К., 1968. – С. 215 – 221]. Дослідник вибудовує свою концепцію на помилковому тлумаченні слів Шевченка в листі до Г.С. Тарновського від 25 січня 1843 р.: «…намалював я се літо дві картини» як про картини парні. Раєвський переконливо доводить подібність композиції та авторської манери в ескізі й картині «Катерина», проте ця подібність не відповідає обов’язковому для парних творів принципу симетричності. Ескіз попри ґрунтовну проробку міг залишитися нездійсненим задумом.
Місця зберігання: з квітня 1861 р. – у М.М. Лазаревського; згодом придбано Українською петербурзькою громадою; не раніше липня 1861 – у А.О. Козачковського; не пізніше 1875 надійшов до В.П. Коховського; з 1891 – у родині Коховських; не пізніше 1893 передано С.Д. Бразоль; з 1898 – збірка В.В. Тарновського; з 1899 – Чернігівський музей українських старожитностей В.В. Тарновського; з 1925 – Чернігівський історичний музей; з 1932 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).
Виставка: 1974. Київ. Твори з колекції Тараса Шевченка [Художні твори у власній колекції Тараса Шевченка: Каталог виставки. – К., 1974. – С. 8].
О.Г. Вартанова, В.О. Судак
Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 271 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 443 – 444 (примітки).