Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

«Чи то недоля та неволя…»

Тарас Шевченко

Варіанти тексту

Опис варіантів

Чи то недоля та неволя,

Чи то літа ті, летячи,

Розбили душу? Чи ніколи

Й не жив я з нею, живучи

З людьми в паскуді, опаскудив

І душу чистую?.. А люде!

(Звичайне, люде, сміючись)

Зовуть її і молодою,

І непорочною, святою,

І ще якоюсь… Вороги!!

І люті! люті! ви ж украли,

В багно погане заховали

Алмаз мій чистий, дорогий,

Мою колись святую душу!

Та й смієтесь. Нехристияне!

Чи не меж вами ж я, погані,

Так опоганивсь, що й не знать,

Чи й був я чистим коли-небудь,

Бо ви мене з святого неба

Взяли меж себе – і писать

Погані вірші научили.

Ви тяжкий камень положили

Посеред шляху… і розбили

О його… Бога боячись!

Моє малеє, та убоге,

Та серце праведне колись!

Тепер іду я без дороги,

Без шляху битого… а ви!

Дивуєтесь, що спотикаюсь,

Що вас і долю проклинаю,

І плачу тяжко, і, як ви…

Душі убогої цураюсь,

Своєї грішної душі!


Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 200–201) [«Мала книжка»].

Подається за «Малою книжкою».

Автограф не датований.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1850 р. (під № 10 у третьому зшитку за 1850 рік) та часом перебування Шевченка в Оренбурзі взимку – навесні 1850 р., орієнтовно: січень – квітень 1850 р.

Єдиний відомий текст – автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі на початку 1850 року, не пізніше 23 квітня – дня арешту поета. Згодом Шевченко перекреслив увесь текст олівцем і не переписав його до «Більшої книжки».

Вперше надруковано у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 578–579, за «Малою книжкою».

Ви тяжкий камень положили Посеред шляху… і розбили О його… Бога боячись! Моє малеє та убоге Та серце, праведне колись! – Тут наявне поєднання біблійних образів «каменю тяжкого» (Захарія. Гл. 12. В. 3) та каменю, об який будуть розбиті діти проклятої іудеями «вавилонської дочки» (Пс. 137); пор. у Шевченковому переспіві 136-го псалма: «І розіб’є дітей твоїх О холодний камень».

В. Л. Смілянська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 231 (канонічний текст), с. 479 (варіанти), с. 687 (примітки).